Лесин ДЕНЬ

Люди, як зорі – полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка.

Багатолюдно та гамірно було 25 лютого у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. Ніби перегукуючись з дійством, яке відбулось на Театральному майдані міста, де відбулись урочистості з нагоди вшанування її пам’яті,  читальні зали були переповнені, адже чимало бажаючих долучилось до відзнаки в книгозбірні 145-річчя від дня народження української письменниці, нашої землячки Лесі України.

Мистецька зустріч з нагоди ювілею поетеси із членом спілки письменників України, тернопільським літератором, прозаїком та літературним критиком, Сергієм Синюком та презентація його повісті, присвяченої невідомим сторінкам життя і творчості Лесі Українки «Медовий місяць Лариси К.» була вельми очікуваною та жаданою для педагогів-філологів області, слухачів курсів при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти. Він наголосив, що системно вивчати та досліджувати творчість Лесі у сучасному форматі – розкіш доступна кожному з нас. Це ментальна, патріотична інвестиція у власний інтелект, яка принесе несподівані, приємні результати. Адже творча спадщина відомої української поетеси, драматурга європейського рівня, котрою сьогодні захоплюється увесь світ, все ще залишається до кінця невивченою, недослідженою, заповненою темними плямами непізнаності на рідній Україні. Листи Лесі, опубліковані ще за радянської доби – наче витинанки, «порізані» пролетарською цензурою. Поезія, та, у рядках котрої постає справжня, потужна Леся, та, якою захоплюються у Європі та по інший бік Атлантичного океану – досі невідома широкому українському читачу. Особливо юному....


Про життєвий шлях  та творчість письменниці розповідали бібліотекарі учням 2-го класу Луцької загальноосвітньої школи №11 під час проведення літературної години «Жила собі на світі Леся...». Несподіванкою став літературний флешмоб, коли дітки хором продекламували улюблений вірш «Вишеньки-черешеньки».

Інтерес у студентів Волинського коледжу Національного університету харчових технологій викликала віртуальна екскурсія «Пам’ять та пам’ятники». Ніби легендою проступає в камені, граніті до нас образ поетеси – образ ніжний і чистий. Майже ніколи – веселий, частіше в задумі чи смутку. В різних країнах світу нараховується більше 30 пам’ятників,  як знак пошани її таланту. І де б вона не була: в Болгарії, Єгипті, під небом Італії чи в привітній Грузії, з яких би часів не зачерпувала теми, мотиви своїх творів, усе в них кожним порухом душі, кожним виблиском думки пов’язувало з Україною, її болями, її долею… 

Рано обірвалася її пісня, її щиросердний спів. Сорокадворічною пішла вона з життя, пішла незломлена духом... Своєю винятковістю і своєю звичайністю, своїм великим ім’ям «Леся Українка» нам, українцям, і досі торує дорогу до самих себе: до мови, родини,  рідної землі, України.

 

Додаткова інформація