Добра традиція – дарувати книги

Чи хтось буде заперечувати, що хороша бібліотека є книжковим відображенням Всесвіту?! Мабуть, ні. Поки живе бібліотека – живе народ, адже вона – скарбниця всіх багатств духу людського.

Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. У гарній книзі можна знайти однодумців, з книгою можна гарно провести вечір, не почуватися одиноким.

Дарування – це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. Факт надходження дарів у бібліотеку – показник престижу бібліотеки, її місця в суспільному житті, яскраве свідчення опікування її долею.

Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою нашого цікавого і змістовного фонду.

2019 рік не став винятковим для наших дарувальників.

Вдячні Волинській обласній організації ветеранів АТО за подаровану книгу «Волинський небесний батальйон».

Ця книга – унікальна. Це  жива, новітня історія України, нашого краю, а передусім – історія подвигів, історії коротких, яскравих життів і смертей великих патріотів, беззавітних людей, котрі віддали життя за Батьківщину. І це не високі, красиві слова, а проста, жива істина, обпалена смертями, болями, кров’ю хлопців, котрим би ще жити й жити, дітей ростити, а вони уже декілька років у сирій землі. Цей твір зібрав короткі життєписи загиблих на Донбасі волинян, тих, хто грудьми став на захист своєї землі, своєї України.


Вдячні Волинському краєзнавчому музею за подаровану книгу «Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали XXVIміжнародної конференції, присвяченої 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського.

До збірника включені доповіді та повідомлення з дослідження та реставрації іконопису, вивчення пам’яток сакрального мистецтва Волині. Окремий розділ збірника присвячений українському мистецтвознавцю Павлу Жолтовському.


Вдячні автору, редактору журналу «Кінотеатр» Брюховецькій Л. І. за подаровані книжки «Фільм "Тіні забутих предків": погляд через півстоліття» та «Репресовані кінематографісти».

 

Вдячні приватному підприємцю Дмитрук Юлії Володимирівні за подаровані книжки в кількості 39 примірників. 

Вдячні автору А. Швець за подаровану книгу «Жінка з хистом Аріадни». Перша в українському літературознавстві комплексна інтелектуальна біографія Наталії Кобринської, написана з урахуванням різних вимірів її життєвого світу – психологічного, соціокультурного, світоглядного, генераційного, творчого. На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів (листування, мемуарів, автобіографічних текстів) реконструйовано ментальний образ письменниці, висвітлено невідомі досі віхи її життєпису, світоглядні засади. Генераційну ідентичність Н. Кобринської осмислено крізь призму взаємин із чільними репрезентантами літературних поколінь (І. Франком, М. Павликом, М. Грушевським, М. Драгомановим, О. Кобилянською, подружжям Кулішів та ін.). Уперше стереометрично проаналізовано всю художню прозу письменниці, зокрема й маловідомі твори, з погляду естетико-стильової еволюції, проблематики, поетики, генології, інтертекстуальності, історії написання, автобіографічної ґенези. Для літературознавців, істориків, культурологів, політологів, психологів, філософів та усіх, кого цікавить постать Н. Кобринської, її інтелектуальне оточення та доба середини ХІХ - початку ХХ століть в Україні.


Вдячні автору Я. Федорчуку за книгу «Афоризми». Переважна більшість афоризмів Ярослава Петровича – про політику. Адже це й не дивно, оскільки більшість свого довгого життя він провів в українській політиці, тому хто, як не він, знає цю тематику?

Політичним афоризмам Федорчука притаманний політичний гумор; «У українських політиків як у жінок – однакове бажання зберегтися». Чи: «Українські політики дуже правдивий і принциповий народ – майже ніколи не скажуть один про одного доброго слова». Що тут сказати? Дуже влучно та й смішно!

Не залишає без уваги Ярослав Петрович і загальнолюдські, екзистенціальні питання. «Життя не гра – його заново не розпочнеш»; «Зірка світить тому, хто хоче бачити її світло»; «Любов до Батьківщини та свого народу не буває надмірною».Але любов до Батьківщини потребує здійснення вчинків. І тут, каже Ярослав Петрович, «немає вчинків малих чи великих, а є гідні та негідні, і вони є суттю людини».

А це про жінок: «Жінка виглядає настільки красивою, наскільки вона щаслива».


 

Вдячні користувачам бібліотеки: О. Клапійчук, О. Бурдаш, О. Сабірьяновій та ін.

Вдячні правозахисній організації «Меморіал» імені В. Стуса за подаровані 17 примірників книг. Перший віцепрем'єр-міністр України Степан Кубів зустрівся із читачами бібліотеки та подарував до бібліотечного фонду книжки про українську історію, культуру та державність.

  

Вдячні авторам: В. Янченко за подаровану книгу «Поезії», М. Козаку за книгу «Шевченко, Бог і Україна», Г. Корогодському за книгу «Как потратить миллион, которого нет», користувачам бібліотеки: Л. Киричук, А. Терпіль, Є. Сюйві та ін.

Вдячні автору О. Сухобоковій за монографію «Шлях до волі: Никифор Григоріїв (1883-1953)».


Це – біографічне дослідження життя та діяльності політика, громадського діяча, публіциста, науковця, популяризатора наукових знань, організатора в сфері освіти та науки, одного з чільних учасників українського національно-визвольного руху першої половини ХХ ст. 

Біографія Никифора Григорієва є певною мірою типовою для представників його генерації - борців за незалежність України, які діяли в Україні та на еміграції в Європі, стали частиною української діаспори в США та Канаді. Тож її розгляд на тлі суспільно-політичних процесів в Україні та українському середовищі за кордоном дозволяє краще зрозуміти не лише логіку діяльності того сегменту національно-визвольного руху, який він представляв, а й сформувати ширше уявлення про український рух першої половини ХХ ст. в цілому.

Вдячні Українській Асоціації Викладачів і Дослідників Європейської Інтеграції, громадській організації «Переселенці Криму та Донбасу», Молодіжному центру Волині, Державній бібліотеці для юнацтва, Благодійному фонду «Бібліотечна країна» за подаровані книги.

Вдячні Вальдорфській асоціації за подаровані книги.

Вдячні авторам: О. Буяновій за книгу «Віра в чотири хризантеми»; Кухтею Р. – співавтору книги «Грані подвигу»; М. Гапонюку за подаровані книги – «Неповторна мить», «Тихо плине ріка», «Вертають додому лелеки». 

Користувачам: А. Гриценко, Е. Форманюк, Є. Сюйві, О. Островській та ін.

Вдячні Молодіжному центру Волині за подаровану книгу «Каталог кращих практик молодіжної роботи в Україні».


Конкурс найкращих практик молодіжної роботи 2018 р. організовано Міністерством молоді та спорту України спільно з Програмою розвитку ООН в Україні. Під час підготовки попереднього конкурсу у 2017 р. вдалося сформулювати основні завдання заходу, які, на думку організаторів, не втратили актуальності й цього року:  обмін успішним досвідом між молодіжними організаціями та молодіжними працівниками; публічне визнання досягнень та заохочення до подальших напрацювань у напрямі підвищення стандартів якості молодіжної роботи в Україні; сприяння суспільному та політичному визнанню молодіжної роботи в Україні.

Дякуємо книгарні «Руніка», Державній бібліотеці для юнацтва, користувачам бібліотеки (Л. Бондарук, О. Науменко, Г. Кривіцькій, Ю. Саковському) за подаровані книги. Вдячні автору  Л. Василів-Базюк за книгу «Новини стежками».

 

Новітня історія України є темою історичної повісті Л. Василів-Базюк. Події Майдану, відомі під назвою Революція Гідності, підлий напад північного сусіда – у той час, коли Україна була особливо вразливою після розстрілу Героїв Небесної Сотні. Але Україна продовжує рухатися вперед. І не старим шляхом, з вантажем минулих стереотипів і поглядів – а новими стежками.

Вдячні автору М. Козаку за подаровані книги: «Шевченко, Бог і Україна», «Два світи Василя Іванчука»; волинському поету і письменнику М. Гаврилюку за подаровані книги «Засвіття» та «Пам’яті нев’янучі алеї»; Г. Охріменку за книгу «Етнокультурні процеси на території Західної Волині за доби бронзи».


Задум написати книгу про давнє озброєння (первісні мілітарії), організацію суспільної влади, вождів, правителів, жерців первісності, образи яких вибиті на Керносівській, Наталіївській та інших стелах, поступово визрівав не один рік. Збиралися артефакти, світлини, рисунки, ідеї, перечитувалася відповідна література. Притягальність теми зумовлена ореолом героїчності, романтизму, прадавньої епічності. Етнічний «фон» тих часів, подій виявився досить широким у просторі та часі: інгулецька катакомбна культура мала потужні джерела впливу з боку Кавказу, населення якого контактувало з Межиріччям, Близьким Сходом, Анатолією. Нескінченні мандри катакомбників врештірешт завершилися в Індії, а витоки ямного, катакомбного, зрубного населення пов’язують з Поволжям, Поураллям…. Культури середньодніпровська, кулястих амфор, межановицька, тшинецька центральноєвропейського походження, городоцько-здовбицька, комарівська, Ноуа пов’язані з Прикарпаттям та ін.

Вдячні користувачам бібліотеки: Іванову О.В., Конон Н. Г., Шепелюк А., Янчук А., Забедюк Т., Майстеру А., Рибович Т. О. та ін.

Вдячні Національному Демократичному Інституту за подаровані книги: Гібсон В. «Нейромант», «Це теж зробила вона», Шилак Е. «Розквашене яблуко».

Імена українок, без яких світ був би не таким прекрасним і розмаїтим, як ми його знаємо, незліченні. Наші героїні робили великі відкриття, впливали на перебіг історії та світову культуру, досягали виняткового успіху, служили людям і людству, любили. Натхненне вдалою формулою книжки "Це зробила вона", "Видавництво" створило другий том видання. Іще понад сто авторок і авторів, ілюстраторок та ілюстраторів долучилися до амбітної мети – представити читацтву історії й образи непересічних українських жінок, якими ми їх іще не знали.


Комікс розповідає про польських вірян, родину, яка здається іншим зразковою, але у якій чоловік, залишаючись тет-а-тет з дружиною, перетворюється на тирана і знущається з неї.

Автори коміксу створили образи мовчазних жінок у темних окулярах, за якими можна сховати сліди побоїв.

«Ми раніше замислювалися над темою домашнього насильства. Дискусії на тему протидії насильству, на жаль, дуже табуйовані. Немає досі нормального захисту для жінок і для чоловіків, які потерпають від домашнього насильства. І зазвичай жертва залишається жертвою навіть на стадії, коли вона звертається до поліції, бо там одразу їй починають ставити питання: а що ви зробили не так або чим ви могли розгнівати, або що ви сказали в той момент, коли у відповідь відбувалося насилля», – коментує Лілія Омельяненко.


 

Це перший офіційний переклад батька кіберпанку українською мовою, виконаний Ольгою Любарською.

Вдячні користувачці бібліотеки Волковій О. за подаровану книгу «Живий Іван Корсак. Спогади про письменника».

Це видання – книга шани відомому романістові Івану Корсаку. Пам'ять про людину, яка покинула цей світ, поки живі, несуть рідні, друзі й колеги, та довше й надійніше – зроблене й залишене нею нащадкам, людству. Справжній масштаб особистості вимірюється не порожнечею після втрати, а набутком її добрих справ, яким активно користується суспільство.  Як світло згаслої зірки опромінює ще не одне покоління, так і яскрава особистість журналіста, громадського діяча, знаного письменника І. Ф. Корсака залишатиметься поміж нами. Саме про нього, живого й нині, ця книга спогадів. 

Вдячні автору А. Бондарчуку за художньо-документальні повісті «Уклін ангелу» і «Хлібина на двох».

Повісті розповідають про трагічні події в історії українського народу – два останні голодомори. Сюжетні колізії дають змогу усвідомити глибину цього горя, призвідцем якого була політика більшовицької влади щодо України, її людей. На прикладі долі підлітків автор показує, як ці події формують їхній характер, свідомість, допомагають прозрінню, становленню патріота, а в інших – формують викривлене розуміння правди, що морально, політично калічить людину. Не може не схвилювати душевна доброта західників, які давали прилисток, допомагали голодуючим. 

Вдячні О. Дем’янюку за подарований альманах «Волинський колекціонер» Вип. 1.

 

В альманасі зібрано статті з колекціонування й, безпосередньо, з нумізматики. Вони присвячені проблемам нумізматики й грошового обігу в різні періоди цивілізаційної історії людства, в тому числі й знахідкам скарбів на території Волинського краю періоду Римської імперії, Арабського халіхату, Кримського ханства тощо, а також статті, в яких піднімаються наукові проблеми, над якими працюють вітчизняні науковці сьогодні. 

Вдячні автору В. Я. Малиновському за подаровані книги: «Малиновський Валентин Ярославович : бібліографічний покажчик до 60-річчя вченого» та «Публічна служба в Україні».


 

У посібнику систематизовано знання з теорії та історії публічної служби в Україні. Особлива увага приділена організаційно-правовим аспектам публічної служби та практичним компонентам цього соціально-правового інституту та виду професійної діяльності. Автором запропонована класифікація видів публічної служби та їх основні характеристики.

Щиро вдячні авторам за подаровані книги: С. Антошин за книги: «Падіння скелі», «Шлюб з полином», «Знак Сизіфа», Свіча – До-Ля»; протоієрею О. Федчуку за книги: «Волинська духовна семінарія», «Жабченська трагедія»; Д. Богушу  за книгу «Козак – характерник, або Таємна наука діда Архипа»; О. Мосіюку за книгу» День прапора», Н. Корнійчук за книги «У гармонії з совістю», «Бузкові вечори», «Вертають додому лелеки».


Д. Богуш «Козак-характерник, або Таємна наука діда Архипа» – унікальна історія, що описує магічну тисячолітню традицію, яка чудом збереглася на території сучасної України. Ця наука яскраво проявилася у козацький період, під час захисту нашої землі від ворогів. Автор має за мету відродити традицію виховання та освіти воїнів-магів та створити національного супергероя, щоб маленькі діти хотіли бути схожими на козаків-характерників! Історія, що описана в книзі, проходить в наш час, коли дід Архип, справжній козак-характерник, протягом 20 років вчить головного героя книги з самого малого віку характерницькій науці.


У ній автор поділився спогадами по визначну дату в історії не лише Києва, а всієї України – підняття 24 липня 1990 року синьо-жовтого прапора біля будівлі Київської міської ради, а також про події, що відбувались у столиці напередодні здобуття Україною незалежності.

«На долю Київради тих часів випало випало дуже багато серйозних питань, і не тільки питань життя міста. Так сталося, що доводилося вирішувати і загальнодержавні питання, оскільки ми були не просто радою, ми були столичною радою. У нас була особлива функція, і тому все, що відбувалося в столиці, мало загальнодержавне значення. Ви знаєте, що всі головні події, всі революції завжди відбуваються в столицях. І від того, як себе поводила Київрада, які вона ухвалювала рішення, залежало дуже багато подій загалом у державі», - зазначив Мосіюк.

Ми щиро вдячні громадським організаціям та установам, добродійникам: Державній бібліотеці для юнацтва, інформаційно-консультативному центру «Освіта», громадській організації «Молодіжна платформа»; користувачам бібліотеки: О. Проць, В. Загайній, Н. Жиліній, приватному підприємцю Г. Л. Кривіцькій.

 

Додаткова інформація