Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 61

Літературно-музичний вечір «На прощу до Тараса»

  • Друк

«Коли вішають на стіну, коли роблять святого, тоді перестають читати» – мудрі слова світлої пам’яті актора Богдана Ступки про Тараса Шевченка своєрідним рефреном прозвучали на літературно-музичному вечорі «На прощу до Тараса», котрий відбувся 5 березня у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. Ні, ми не намагались зняти зі стіни те зображення та щось комусь довести чи заперечити. Кожен має право на власне розуміння шани та оцінку творчості. Для когось – духовний батько нації, для інших – вільний та бунтарський дух. Хтось вимагає канонізації, а ще хтось брутально кине «вурдалака». Зрештою, на те ми й сучасна бібліотека, аби розглянути різні версії і долі, і творчості. Головне, що ім’я це спонукає до свіжих думок та суперечок, а, значить, воно живе уже більше як 150 років після фізичної смерті поета.

Саме це, на мій погляд, вдалось показати і моїм колегам, котрі створили вражаючий сценарій; педагогам і учням Луцького коледжу рекреаційних технологій і права, котрі вдихнули у нього життя своїм майстерним та щирим виконанням. Бо, без перебільшення, було і що послухати, і що подивитись на цьому хвилюючому дійстві. В нешаблонну канву своєрідного тексту вельми органічно вплелись відео з передач «Обличчя української історії» та «Великі українці», а також блискучі відеоролики власного виробництва. А як щемливо прозвучала пісня «Бандурист» на слова Шевченка у записі від Ірини Білик…

Але ключовим моментом імпрези все ж, була дружня, відкрита та душевна атмосфера, котра задавала тон та творчо надихала виконавців. На прощу до Тараса кожен з нас, безумовно, іде своїм шляхом, але так доречно і так втішно, коли молоде покоління обирає для цього стежину, котра проходить через сучасну бібліотеку. 

 

Більше фото тут: http://vk.com/volyn.youth.library?z=album-56671341_190178086