Петер Бондра

  • Друк

Петер Бондра – спортсмен, чемпіон світу, гравець національної збірної Словаччини із хокею

Народився 7 лютого 1968 року у с. Баківці Луцького району Волинської області. Його батько Іван Бондар був чехом, проживав у Чехословаччині, а після закінчення Другої світової війни переїхав на Волинь. Він повірив у ідеали соціалізму і хотів займатися фермерством, але це було неможливо, тому влаштувався водієм вантажівки у колгосп. Там познайомився з майбутньою дружиною Надією, яка працювала фельдшером у місцевій амбулаторії. Петер був третьою дитиною у сім’ї, його часто залишали зі старшими братами Володимиром і Юрієм. Хлопці допомагали у господарстві – пасли худобу, гусей. Як свідчать наявні матеріали, у ранньому дитинстві майбутній спортсмен був малим на зріст, але дуже рухливим і непосидючим. Влітку брався ганяти м’яча, а взимку разом з братами виходив на зледенілу баковецьку річку грати в шайбу. На початку 1970-х років, коли Петерові було три роки, сім’я переїхала у містечко Попрад, розташоване біля підніжжя гір Татр (на півночі Словаччини).

Професійну спортивну кар’єру П. Бондра розпочав 1985 році у хокейному клубі міста Попрада, де провів сезон 1985-1986 років. Три наступні роки він грав у чехословацькій лізі за клуб «Кошице», з яким став чемпіоном Чехословаччини у сезоні 1987-1988 років.

У кінці 1980-х років Петер одружився, і в 1990 році разом з дружиною Любою та синами Девідом та Ніколасом переїхав до США. За океаном молода сім’я почала нове життя у містечку Ріва штату Меріленд. Варто зазначити, що переїзд пов’язаний з цікавим випадком, який вплинув на кар’єрний ріст спортсмена. Одного разу представник «Вашингтон Кепіталз» Жак Баттон приїхав у словацьке місто Вітковіце, щоб подивитися на гру місцевих хокеїстів. Він був настільки вражений грою П. Бондри, що відразу після матчу виявив бажання познайомитися з ним.

Ж. Баттону дуже імпонувала його вибухова стартова швидкість, яка дозволяла залишати захисників суперника за спиною, атакож різкий удар.

У 1990 році хокеїст підписав контракт з клубом «Вашингтон Кепіталз», з чого почалася кар’єра Петера в НХЛ. 5 жовтня того ж року він вийшов на першу гру у престижній лізі, а через 12 днів – закинув першу шайбу. У сезоні 1990-1991 років став найліпшим серед новачків у команді «Кепіталз», і відразу ж керівництвом НХЛ був визнаний кращим новачком ліги.

Кольори «Вашингтон Кепіталз» П. Бондра представляв до 2004 року, тобто з невеликими перервами протягом 14 років (у сезонах 1994-1995 та 1995-1996 років він зіграв кілька матчів за «Кошице» та «Детройт Вайперс»). У 2004 році увійшов у тридцятку видатних гравців в історії «Кепіталз». Його ім’я віднесене до списку найкращих бомбардирів в історії столичного клубу за такими показниками: загальна кількість закинутих шайб – 472, набрані очки – 825, закинуті шайби в більшості – 137, у меншості – 32, переможні шайби – 73, кількість хет-триків – 19. Єдине, що не вдалося досягнути спортсмену виграти Кубок Стенлі, але саме завдяки йому 1998 році команда вийшла у фінал цього престижного хокейного турніру.

Петер Бондра постійно заявляв про себе як один з найкращих нападників. Яскравими були сезони 1994-1995 роках (у 47 іграх закинув 34 шайби), 1995-1996 роках (у 67 іграх 52 шайби) та 1997-1998 рр. (у 76 іграх 52 шайби). 5 лютого 1994 року у поєдинку проти команди «Тампа Бей» він встановив два рекорди: рекорд ліги найшвидший покер (п’ять голів закинув за 4 хвилини і 12 секунд), та клубний найбільша кількість закинутих шайб за одну гру. Він є десятим в історії НХЛ, хто забив за один період чотири голи.

У 2004-2007 рр. Петер Бондра грав за «Оттава Сенаторе», «Атланта Трешерс» і «Чикаго Блекгокс».

Протягом усієї кар’єри амплуа П. Бондри правий крайній нападник. Характерний стиль його гри відмінне відчуття ситуації, висока швидкість, впевненість на ковзанах і точний кидок. Саме тому у 1990-х роках п’ять разів він ставав Учасником матчів усіх зірок НХЛ (1993, 1996-1999 рр.), а 1997 і 1999 році був визнаний найшвидшим гравцем цих показових дуелей.

Успішними були виступи П. Бондри за національну збірну Словаччини, до якої увійшов відразу після утворення останньої 1994 році. У складі збірної хокеїст провів 47 матчів, під час яких відзначився 35 голами. Він був учасником зимових Олімпійських ігор 1994 року в м. Ліллехаммері (Норвегія), 1998 році у м. Нагано (Японія) і 2006 році у м. Турині (Італія). У 1995 році своєю грою допоміг збірній перемогти на Олімпійському відбірковому турнірі, що проходив у Шеффілді (Англія). Вдалими видалися виступи на Чемпіонатах світу 2002 і 2003 років, на Кубку світу 1996 року. На Чемпіонаті світу у Швеції 2002 року під час фінального поєдинку Петер закинув вирішальну переможну шайбу у ворота команди Росії (4:3), і збірна Словаччини здобула золоту медаль. Після цього ім’я спортсмена було на вустах у багатьох, а він сам вважає цей «золотий гол» вершиною своєї хокейної кар’єри.

Серед важливих досягнень П. Бондри входження до списку гравців, які забили за кар’єру 500 голів, що для хокеїстів вважається чудовим показником. З 1957 року його досягнули 45гравців, а П. Бондра завершив кар’єру з результатом 503 шайби за 1081 матч. У 1995, 1998 роках він отримував Трофей МорісаРішара приз, який вручається за найбільшу кількість шайб у регулярній частині НХЛ. Спортсмен має державні нагороди: Хрест Президента Республіки Словаччина (2002 р.) та Медаль Президента Республіки Словаччина (2003 р.). У 1998, 2002, 2003 роках визнавався найкращим хокеїстом Словаччини, у 2002 році найкращим спортсменом країни, і того ж року найкращим бомбардиром Чемпіонату світу.

У жовтні 2007 року Петер завершив ігрову кар’єру. Після цього продовжив працювати у національній збірній генеральним менеджером. Разом з командою робив акцент на залучення до збірної, поряд із досвідченими, молодих спортсменів, щоб підготувати гідний резерв.

У публічних виступах, інтерв’ю, коли лунають питання про дитинство, Петер Бондра часто згадує малу батьківщину – Волинський край, підкреслюючи, що саме тут лежать витоки його неймовірної спортивної кар’єри.

 

Література

 

Данилюк В. Наша людина в НХЛ / В. Данилюк // Україна. –2007. – № 8. – С. 49.

Лагановський Л. Хокейна зірка народилась у Баківцях / Л. Лагановський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад, об-ня «Волинське братство». – Київ, 2002. – Вип. 2. – С. 325-327.

Олексійович В. Чемпіон світу мріє про Баківці / В. Олексійович // Віче. –2003. – 22 трав.

Петер Бондра: «Наши проблемы схожи с вашими»[Електронний ресурс] // Спорт Экспресс : сайт. – Режим доступу : https://www.sport-express.ru/hockey/world/reviews/795893/. – Назва з екрану.

Уліцький В. Перші шайби чемпіон світу Петер Бондра закидав на Волині / В. Уліцький, О. Згоранець // Волинь. 2002. 23 берез.

Яцечко-Блаженко Т. (Не)відомі волиняни: талановитий хокеїст Петер Бондра [Електронний ресурс] / Т. Яцечко- Блаженко // Хроніки Любарта : сайт. Режим доступу : http://www.hroniky.com/news/view/5601-ne-vidomi-volyniany-. Назва з екрану.