Балабуха Федір – український актор, народний артист України

Федір Олексійович Балабуха народився 2 березня 1926 р. в селі Вища Тарасівка на Дніпропетровщині у простій селянській сім'ї.

З дитинства мріяв стати артистом. У цьому відіграли важливу роль перші вчителі, які зуміли прищепити любов до рідної мови, пісні, літератури, природи.

Юнак захопився театром ще до війни, коли вперше побачив професійну виставу. Тоді відчув, що це мета його життя. Однак мрії перервала Велика Вітчизняна війна. Федір Балабуха воював у військах Другого Українського фронту. Після важкого поранення був демобілізований і повернувся до рідного Запоріжжя.

Життєвий шлях майбутнього актора був нелегким. Де б не бував, куди б не водила доля, він завжди тягнувся до театру. Навчався в студії при Запорізькому українському музично-драматичному театрі. Довгий час працював художнім керівником на заводі «Запоріжсталь». Тут під його керівництвом був створений народний театр, який поставив на сцені дев'ять вистав. За скромну працю Федора Олексійовича нагородили медаллю «За восстановление предприятий черной металлургии Юга».

Пізніше Ф. О. Балабуха працював у Мелітопольському, Ніжинському драматичних театрах.

24 грудня 1954 р. Федір Олексійович Балабуха із сім’єю прибув на Волинь. Лесин край припав до душі своєю мальовничою природою, полюбились його люди.

На сцені Волинського обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, служінню якому віддав 29 літ праці, особливо розквіт талант актора. Ф.О. Балабуха створив у театрі понад 100 образів за творами класиків та сучасних авторів. Це – Василь у «Циганці Азі», Степан – у «Невольнику», Плетньов – у п'єсі «Солдатська вдова», Тарас Шевченко – у «Серці поета» та багато інших.

Федору Балабусі був притаманний постійний пошук нових шляхів у мистецтві, способів спілкування з глядачами. Він реалізувався у творчих вечорах, на яких звучала поезія Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко. Він був бажаним гостем – лектором перед різними аудиторіями.

Дуже часто його запитували: «Якби можна було розпочати все спочатку.?». Він з гордістю відповідав, що пішов би тільки в театр. «Для мене театр – це ціле життя. І віддати скромний талант людям, нашим людям, чи може бути вища радість за цю ?!»

У 1975 році актору Ф. О. Балабусі присвоєне почесне звання «Народний артист України».

16 червня 1990 р. після важкої і тривалої хвороби на 65-му році життя Федір Олексійович Балабуха помер. Його життя і творча діяльність стали невід’ємною частиною історії культури нашого краю.

У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігаються матеріали народного артиста України Федора Олексійовича Балабухи. Це, зокрема: творчий фонд, особисті документи, фото, афіші та програми театральних вистав, за якими можна простежити його життєвий і творчий шлях.

 

Література:

Кревська Л. Федір Олексійович Балабуха (1926-1990) – український актор, народний артист України // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Луцьк, 2009. – С. 103-108.

Клімчук Л. Воістину народний артист // Л. Клімчук // Луцьк. замок. – 2006. – 2 берез. – С. 12.

Коваль Л. Справді народний артист // Л. Коваль // Волинь. – 2006. – 2 берез. – С. 5.

Балабуха Федір Олексійович // Мистецтво України : біогр. довід. – Київ, 1997. – С. 37.

Балабуха Федір Олексійович // Митці України : енцикл. довід. – Київ, 1992. – С. 43.

Копилова Т. 2 березня 80 років від дня народження Ф. О. Балабухи (1926-1990) – українського актора, народного артиста України / Т. Копилова // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 48-50.


 

Додаткова інформація