Тетяна Мялковська : батік, малярство, розпис, інсталяція

 

 

 

Тетяна Мялковська : батік, малярство, розпис, інсталяція / Волин. орг. Нац. Спілки художників. – Луцьк : [б. в.], 2010. – 17 с.

 

 

  

Тетяна Мялковська - член Національної спілки художників з 2002р.

Працює в царині декоративно-прикладного мистецтва та станкового малярства. Улюблені техніки - розписи на тканині та дереві.

Образи на роботах Мялковської стилізовані та декоративні, виконані в експресивній манері з домінантою кольору. Займані теми у творчості: "Автентичні обряди", "Народні традиції", "Сакральні мотиви". Колорит робіт насичений, контрастний.

Твори Тетяни Мялковської експонувалися на 13 Всеукраїнських та 8 міжнародних виставках. Мандрували залами України, Польщі, Угорщини, Австрії, Грузії, Туреччини, Литви. Відбулося 8 персональних виставок.

Вивчення забутих традицій та обрядів Полісся, зібрані переповіді, пісні старих людей, мисткиня трансформує в колекції художніх розписів скринь, шафів, кухрів, де беруть участь елементи забутих орнаментів, оригінальних стилізацій.

Роботи Тетяни Мялковської поєднали в собі колорит, динаміку та насиченість Прикарпаття, звідки авторка родом, з містичними оповідками, філософськими сюжетами казок та легенд, таємничими та сакральними мотивами Волинського краю. Композиції Мялковської сюженті, тематичні. На перший погляд декоративно - площинні у форматному вирішенні і складні в символах, деталях, психології кольору та значимості образності мови. В роботах вільно переплітаються мотиви фольклору і побуту, народного мистецтва та іконопису, інтелектуальної естетизації й безпосередності дитячого малюнка.

В композиції переважає симетрія та рівновага, розвиток подій відбувається по коловому розгортанню динамічних форм («Колодка»), «Побиті горшки». Навіть стримані і глибокі кольори («Цвітіння бузку в місячну ніч», «Грушки Кауфмана») не залишають глядача байдужим. На питання «що самі скажете про свої картини?» , Тетяна відповідає просто... «Я - українка. І малюю – Українське!!»

Я народилась в родині Помірних, в селі Поріччі на Яворівщині, біля Львова, 26 квітня 1970 року. Мій внутрішній світ наповнювався легендами та розповідями дідуся, котрий пам'ятав часи достатку українських господарів до революцій та приймав участь у війнах, в котрих допомогло вижити філософське ставлення до життєвих складностей та глибокий християнський стержень, спілкуванням з бабцею, котра керувалася лише серцем та покликом душі і котра володіла даром безмежної любові, якою обдаровувала всіх, дружбою з дядьком Степаном - художником та «майстром на всі руки» та діалогами з світосприйняттям мами, Марії Помірної - поетесси, романтичної, щирої натури, котра в мені завжди бачила своє продовження, а також мальовничою природою, гарними людьми, добрими вчителями.

Коли мене запитують про мою мрію дитинства, пригадую, що я не могла її виразно сформулювати - я могла її тільки намалювати, кожен день додаючи новий колір, дописуючи нові деталі. Я відчувала з малечку, що моя доля буде пов 'язана з мистецтвом і з людьми.

Здобувши в Новояворівську середню освіту, вступила в Самбірське педагогічне училище, де студіюючи навчальну програму, паралельно працювала в майстерні художника Яремківа Михайла. В 1994 році завершила вищу освіту у Волинському Національному університеті (Інститут мистецтв), в стінах котрих я закріпила свої педагогічні знання та поглибила мистецький смак, завдячуючи Валерію Сліжуку.

3 1995 року, після народження сина Миколи, чітко зрозуміла, що маю необхідність малювати так само, як дихати. Стаю постійним учасником обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Плідними в творчому плані для мене були роки проживання в майстерні 1997- 2002 (створено понад 80 робіт у техніці батік, 4 персональних виставки у місті Луцьку). Подорожі на пленери, симпозіуми, участь у виставках в Україні та за кордоном вдосконалювали мій смак, витончували і формували мій стиль. З 1993 року працювала в палаці учнівської молоді, де була редактором журналу «Джерело» та керівником гуртка дизайну. З 1998 року викладала 4 роки в Інституті мистецтв ВНУ, та рік в ВПУ №2 на кафедрі художніх ремесел. Набравшись досвіду та практики, створила дитячу художню студію «Пятерня», котра об'єднує дітей віком від 5 років, в котрій вирує мистецьке життя, домінує естетика та культура, національна традиція, християнська духовність в поєднанні з творчим становленням стереотипно незаангажованих особистостей. З 2007 року викладаю мистецтво в монастирі Василія Великого м. Луцька в недільній школі. 

 

Додаткова інформація