Маренич Валерій Петрович

Маренич Валерій Петрович

Народився 1 січня 1946 р. у Кривому Розі. У 1991 р. закінчив Луцьке культосвітнє училище. У 1971 р. спільно з дружиною Антоніною Олександрівноюстворили дует. У 1973 р., залучивши до нього сестру Антоніни – Світлану Олександрівну Сухорукову, організували при Волинській обласній філармонії вокальне тріо. В репертуарі колективу українські народні пісні («Несе Галя воду», «Ой, у гаю при Дунаю», «У неділю пораненько» та інші), пісні сучасних композиторів («Три поради», «Чарівна скрипка» І. Поклада) та народів світу («Ти, гітара і я» (іспан.), «Три капуцини» (франц.). Творчість тріо самобутня, допомагає краще пізнати чарівну мелодійність, красу і багатогранність української народної пісні.

Визнання до молодих митців прийшло наприкінці 1970­х років. Першого великого успіху тріо зазнало у 1978 р. під час концерту у Палаці культури «Україна» в Києві.

У колективу була власна неповторна манера виконання, свій стиль. Мареничі принесли на естраду насамперед звичайнісіньку тишу, повернули на сцену проникливу задушевну мелодійність. Проявлялось це у відмові від традиційного голосного супроводу, фонограм і електроакустичних підсилювачів.

Мареничі їздили у віддалені села, розмовляли з літніми людьми, записували з голосу старовинні волинські, і не лише волинські, пісні. Багато корисного дало спілкування зі збирачами фольклору. Одна з них - лучанка Антоніна Іванівна Голентюк. Чимало пісень з її колекції потрапили в репертуар тріо. Доводилося розшукувати й рідкісні пісні, видрукувані у різних пісенних збірниках. Використали, зокрема, збірку «Пісні з Волині», упорядковану Олексієм Ошуркевичем та Мирославом Стефанишиним; двотомник «Українські народні ліричні пісні». Збірник «Пісні Явдохи Зуїхи» подарувала співакам сім’я Танцюр із Гайсина. Збірник «Українські народні пісні дорадянського періоду», «Пісні літературного походження» отримали з рук Назарія Яремчука і його дружини Олени.

Виконання невідомих народних пісень у сучасній і стилізованій манері принесло успіх. У 1978 р. Мареничі стали призерами фестивалю «Донецькі самоцвіти» та переможцями зонального конкурсу вокальних і вокально-інструментальних ансамблів, присвяченого XI Всесвітньому фестивалю молоді і студентів. Цього ж року отримали приз глядацьких симпатій у телеконкурсі «З піснею по життю». Вони успішногастролювали в Польщі, Чехословаччині, Болгарії, США, Канаді та Великобританії. У Чехословаччині після своїх виступів кілька місяців вважалися найпопулярнішими виконавцями.

У 1979 р. Центральне телебачення зняло фільм «Співає тріо Мареничів», а фірма «Мелодія» випустила платівку із записом їхніх пісень. Також колектив записував свої твори у студіях звукозапису у Білостоці в Польщі та Словаччині. Весною 1979 р. Мареничам присвоєно звання заслужених артистів УРСР.

Чимало пісень написав сам В. П. Маренич на вірші волинських поетів : Тараса Музичука, Петра Маха, Йосипа Струцюка, Василя Простопчука, Олександра Богачука, Віри Іващенко.

8 лютого 2003 р. за вагомий особистий внесок у розвиток української пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність, Указом Президента України тріо Мареничів було присвоєно звання Народних артистів України.

Узимку 2004 р. тріо розпалося, учасники гурту вирішили продовжувати свій творчий шлях самостійно. З 2005 р. Народний артист України Валерій Петрович Маренич виступає самостійно. Артист продовжив кар’єру як соліст, і вже за півроку випустив довгограй «Пісні Волинських авторів». У тому ж році вийшов його диск «Ген, на узліссі хрест мовчить».

Сьогодні Валерій Петрович Маренич творить нові пісні, кладе їх на музику. За сприянням Олеся Саніна та Олега Климчука підготував до тиражування новий компакт-диск своїх пісень, який називає «скромною подякою колегам і друзям живим і вже покійним». До сольного альбому ввійшло близько двох десятків переважно повстанських і героїчних пісень на слова волинських, львівських і київських авторів: «Нами снили поліські пущі’, «Зв’язкова», «Я сьогодні від вас від’їжджаю»...


 

Література:

Денисюк В. Одержимі творчістю : про мистецькі та культурно- освітні училища Волині / В. Денисюк. Луцьк, Волин. обл. друк., 2004. 228 с.

Про тріо Мареничів с. 193.

Баран Г. «Я такий, як мої пісні...» / Г. Баран // Віче. 2009.

24-30 груд. С. 10.

Кирилюк Є. Волинський пересмішник / Є. Кирилюк // Діалог.

2014. 19 черв. С. 8.

Кирилюк Є. Співай, мій брате, співай! / Є. Кирилюк // Телерадіогазета. 2014. 18 черв. С. 1, 16.

Кирилюк Є. «Я ще встигну на царський обід» : голос Маренича не лукавив і не лукавить / Є. Кирилюк // Віче. 2014. 26 черв. С. 1, 8.

Ланшина Л. 1 січня 60 років від дня народження В. П. Маренича (1946) народного артиста України // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік. Луцьк, 2005. С. 13-16.

Лівіцька О.Почути Маренича... / О. Лівіцька // Волин. газ. 2016. №12. - С.8.

Львова І. Валерій Маренич : «Навіщо мені цяцьки?» / І. Львова // Укр. Слово. 2011. 27 лип. С. 16.

Романюк Н. Один із тріо / Н. Романюк // Україна молода.

2009.       6 лют. С. 20.

 

 

Додаткова інформація