Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 61

Година ліричних роздумів

Година ліричних роздумів "Любов лиш можна зміряти любов’ю" відбулася у відділі читальних залів 13 лютого о 15.00.

До одвічної теми кохання завжди зверталися поети і художники, композитори і скульптори, драматурги і філософи, письменники і барди. Не існує людини, яка б не мріяла про кохання. Так було, є і буде.

Не дарма, свято Валентина, свято закоханих – 14 лютого, вийшло далеко за межі католицького світу і стало улюбленим у багатьох народів. «Я кохаю тебе»… Ці слова линуть з вуст закоханих в Парижі і Києві, Амстердамі і Сієтлі, Токіо і Римі тихими літніми вечорами і росяними ранками, під гарячими променями полудневого сонця чи в місячну зоряну ніч.

Та ніхто не може до кінця пояснити його. А виникає безліч запитань. Чи є це почуття справжнім коханням? А як воно буває в інших людей? Чому любов приносить не лише радість, а й сльози? Чи може перше кохання бути єдиним? Чи буває перше, друге, третє кохання? Чи довго живе кохання між подружжям? А кохання без взаємності - як із ним бути? Тисячі запитань, які однаково хвилюють і геніїв і звичайних людей. Відповіді на них спробували знайти студенти факультету міжнародних  відносин СНУ ім. Л.Українки, присутні на заході.

Напередодні свята вони мали чудову нагоду почути розповідь про походження свята, послухати ліричні пісні, романтичну поезію І.Франка, Л.Українки, В.Сосюри,  В.Симоненка, О.Олеся, В.Крищенка, Л.Костенко,  звернутися до спогадів і мрій, переглядаючи слайди та відеозамальовки, зокрема уривки з фільмів «Таємниці кохання» режисера Саїди Мєдвєдєвої, «Пурпурові вітрила» Олександра Птушка, аудіофільм за оповіданням О.Генрі «Дари Волхвів». 

На заході ми перегорнули лише кілька сторінок книги кохання, тому гарним доповненням була література, представлена на виставці «Було і є, і вічно буде…»

Додаткова інформація