Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 47

Партнерська взаємодія у створенні превентивного виховного простору

 

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ОСВІТИ

 

 

 

 

 

Картинка 13 из 67

 

 

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ У СТВОРЕННІ ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ

 

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ

 

 

 

 

 

 

 

ЛУЦЬК - 2012

 

 

ББК 91.9:74

П18

            Партнерська взаємодія у створенні превентивного виховного простору  [Текст] : бібліогр. дайджест / Волин. обл. б-ка для юнацтва, Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти ; [уклад. : І. Никитюк,  Н. Ількевич]. – Луцьк. : [б. в.], 2012. –  30 с. – (Інформаційний простір освіти).

 

 

            Бібліографічний дайджест «Партнерська взаємодія у створенні превентивного виховного простору» із серії «Інформаційний простір освіти» інформує про книги, брошури, статті з періодичних видань, електронні документи про педагогічні аспекти співпраці школи та інших зацікавлених суб’єктів у формуванні превентивного виховного простору.

            Основою для створення видання послужила стаття В. І. Кириченко та Г. Г. Ковганич «Виховний простір: сутність і технологія створення».

            Використані фрагменти документів супроводжуються бібліографічними посиланнями та доповнені бібліографічними описами рекомендованих інформаційних джерел.

            Бібліографічний дайджест розраховано на педагогічних працівників, викладачів, студентів, бібліотекарів та фахівців, які займаються вихованням молоді.

 

Укладачі: І. Никитюк,  Н. Ількевич

Відповідальні за випуск: М. Сташенко,  М. Мах

Малюнок за: nc-renessans.com.ua

 

 

©Укладачі: І. Никитюк,  Н. Ількевич, 2012

                                    ©Волинська обласна бібліотека для юнацтва, 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* * *

 

В умовах відродження інтересу до виховання і розуміння його ролі для розвитку суспільства, уже недостатньо говорити про необхідність центрування виховного процесу на особистості дитини, адже досягти успіхів без реальних механізмів виховання неможливо. Наукові дослідження і педагогічна практика доводять, що такими ефективними механізмами є виховна система і виховний простір. Якщо про перший з них – «виховну систему» – маємо вже чимало інформації, то другий – «виховний простір» … не привернув іще достатньої уваги українських педагогів. Однак на теренах країн близького зарубіжжя він вже доказово засвідчив свою ефективність.

 

 [Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. – № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/SocGum/ Postmetodyka/index.html (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана.].

 

Аналіз специфіки виховного простору дозволяє визначити його сутність таким чином: виховний простір освітньої установи є самоорганізована відносно цілей виховання система умов, що сприяють становленню волездатності  та саморозвитку учнів в процесі педагогічної підтримки самостійних зусиль учнів.

Виховний простір освітньої установи можна співвіднести і порівняти з вихователем, котрий здійснює педагогічну підтримку вихованця і створює умови для його саморозвитку.

 

  [Барышников,  Е. Н. Образовательное учреждение как воспитатель: воспитывающая среда, воспитательная система, воспитательное пространство [Электронный ресурс] / Е. Н. Барышников. Текст. дан. – Режим доступа : http://www.wiki.vladimir.i-edu.ru/images/7/ (дата звернення: 23.11.11). –  Загл. с экрана.].

 

У категоріально_понятійному апараті виховання співіснує родове гніздо схожих, але не тотожних понять: виховна система; виховне середовище; виховний простір.

Спільність їхніх змістовних характеристик пов’язана із тим, що і виховна система, і середовище, і простір – це категорії, які забезпечують умови для вирішення виховних завдань. Однак за змістом ці поняття не ідентичні, між ними існує суттєва різниця.

Виховна система не ідентична системі виховної роботи. Під системою виховної роботи розуміють, як правило, систему взаємозалежних виховних заходів (справ, акцій), адекватних поставленій меті. У кращому випадку це – підсистема у загальній освітній системі школи, у гіршому – набір заходів, що проводяться не завжди сплановано і осмислено, а під тиском зовнішніх обставин чи просто «для галочки».

А виховна система, навпаки, розглядається як педагогічна категорія і як феномен педагогічної практики. Слід зазначити, що існує принаймні два типи виховних систем: гуманістичні і авторитарні, однак обидві мають складну структуру і являють собою комплекс взаємозалежних блоків – компонентів, а саме:  цілей;  діяльності, що забезпечує їхню реалізацію;   суб’єктів діяльності, що її організовують; відносин, що інтегрують суб'єктів у певну спільність;  середовища системи, освоєного суб’єктами; внутрішнього управління, що забезпечує інтеграцію всіх компонентів системи в цілісність. Ключовими словами в цьому визначенні є «комплекс взаємозалежних блоків».

 

Мартинець, Л. Виховна система як життєвий простір особистості учня [Текст] /        Л. Мартинець // Завуч. 2011. № 8. С. 116 дод.

Пирожкова, А. О. «Система воспитания» и «воспитательная система»: сущность понятий [Електронний ресурс] / А. О. Пирожкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – 2005. – Вип. 8. Ч. 1. – Текст. дан. – Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2005_8_1/doc_pdf/ pirojkova.pdf (дата звернення: 23.11.2011). – Загол з екрана.

Виховне середовище – це сукупність факторів, що реально склалася і функціонує в соціумі даність, а не результат конструктивної діяльності вихователів, менеджерів освітнього процесу зі створення умов для розвитку школярів.

 

Калініченко, Н.  Виховуюче середовище в системі педагогічних поглядів                     В. Сухомлинського [Текст] / Н. Калініченко // Рідна школа. – 2005. – № 9-10. – С. 8–11.

Потапюк, Л. Соціальне середовище як фактор розвитку та становлення світогляду учнів [Текст] / Л. Потапюк // Педагогічний пошук. – 2001. – № 4. – С. 63–65.

 

Виховний простір – навпаки, частина потенційного виховного середовища (як правило, ширшого за межі навчально-виховного процесу), що освоєна вихователями та вихованцями; поле виховної діяльності, яке цілеспрямовано розвивається і перетворюється.


Картинка 1 из 273

[Гуманистические воспита-тельные системы вчера и сегодня (в описаниях авторов и исследователей) [Текст] / [ред.-сост. Е. Соколова ; под науч. ред. док. пед. наук Н. Селивановой]. – М. : Пед. о-во России., 1998. – 336 с.]


 

            Жмихова, І.   Толерантна педагогіка в освітньому та виховному просторі школи [Текст] / І. Жмихова // Виховна робота в школі – 2009. – № 6. – С. 41–47.

 

 


Виховний простір першокласників: навчально-методичний посібник 

Корнієнко, С. Виховний простір першокласників [Текст] : навч.-метод. посіб. / С. Корнієнко, С. Корнієнко. – Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2005. –      216 с. 


 

Корнієнко, С. Організація виховного простору молодших школярів [Текст]  /             С. Корнієнко // Початкова школа. – 2005. – № 6. – С. 30–34.

 

Поняття «виховна система» вперше було введено російським академіком Л. І. Новиковою та її науковою школою у 1989 році. Під виховним простором вона розуміє педагогічно доцільно організоване середовище, що оточує окрему дитину або визначену кількість дітей (класу, школи, будинку, двору, мікрорайону, села, малого або великого міста, області).

 

[Новикова, Л. И. Воспитательная система: исходные позиции [Текст] /                        Л. И. Новикова // Советская педагогика. – 1991. – № 11. – С. 61–64].

 

 Ю. Мануйлов розглядає виховний простір «як частину середовища, у якій панує визначений педагогічно сформований спосіб життя».

 

[Мануйлов Ю. С. Соотношение понятий пространство и среда в контексте управленческой практики [Электронный ресурс] / Ю. С. Мануйлов // Открытый класс. Сетевые образовательные сообщества : [сайт]. – Текст. дан. – Режим доступа : http://sandbox.openclass.ru/stories/87717 (дата обращения: 23.11.11). – Загл. с экрана.].

 

В такому випадку взаєморозуміння всіх учасників створення виховного простору визначається моделлю (найчастіше – ідеальною) способу життя школяра чи життєдіяльності закладу. Деякі науковці вважають, що таке розуміння є більш твердим, адже воно значною мірою регламентується визначеним (нерідко заданим зверху) способом життя школяра. Але за такого варіанту створення виховного простору менше представлена суб’єктна роль самої дитини; під виховним простором можна також розуміти «динамічну мережу взаємозалежних педагогічних подій», що формується зусиллями соціальних суб'єктів різного рівня (індивідуальних і колективних) і здатну виступити інтегрованою умовою особистісного розвитку людини – і дорослого, і дитини.

 

 [Григорьев, Д. В. Теория воспитательных систем: контуры развития [Электронный ресурс] / Д. В. Григорьев . – Текст. дан. – Режим доступа : http://www.wiki.vladimir.i-edu.ru/images/a/aa/ (дата обращения: 24.11.11). – Загл. с экрана].

Григорьев, Д. В. Феномен воспитания в контексте современности [Электронный ресурс] / Д. В. Григорьев. – Текст дан. – Режим доступа : http://biblio.narod.ru/gyrnal/arx_0.htm (дата обращения: 24.11.11). – Загл. с экрана].

 

За І. Єрмаковим, виховний простір школи – це соціокультурне та педагогічне (освітнє) явище, яке утворює і утворюється життєдіяльністю закладу, взаємодією вихователів (вчителів) та вихованців (учнів) у процесі залучення останніх до цінностей та смислів соціального життя, створення умов для виникнення і реалізації конструктивної соціальної й творчої активності учнів. Виховний простір школи відіграватиме в майбутньому роль своєрідного тренувального майданчика, який дасть змогу виховувати дитину не словесними нотаціями, а узгодженим комплексом виховних інтервенцій, які включатимуть особливу організацію життя школи, організацію життєдіяльності учня в школі, соціальну практику, соціальне та життєве проектування, залучення вихованця до духовних надбань життєтворчості.


 

[Єрмаков, І. Г. Виховання життєдіяльності: моделі виховних систем [Текст] / І. Г. Єрмаков. – Х. : Видав. група «Основа», 2006. – 224 с.]

 


 

Єрмаков, І. Г. Розвивати життєву компетентність [Текст] / І. Г. Єрмаков,                     Д. О. Пузіков // Шкільний світ. - 2005. - № 37 .

 

Наведені визначення доповнюють одне одного, висвітлюючи означений феномен різними гранями. Об’єднує їх те, що структурною одиницею виховного простору завжди є освітній, культурний, медичний або будь-який інший заклад, професійний колектив якого бере участь у створенні цього простору.

Найбільш істотною якісною характеристикою виховного простору є узгоджена цілісність, тому що саме вона забезпечує ефективність його впливу на особистість дитини.

 

 [Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. – № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Postmetodyka/index.html (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана].

 

Виховний простір школи покликаний допомогти зростаючій людині визначити своє місце в динамічному суспільстві з ринковою економікою, скористатися шансами, які дає суспільство та уникнути небезпек.

Сходження, поєднання виховного простору школи та життєвого простору учня породжує простір розвитку життєстійкості та життєздатності учня.

Розбудова виховного простору ґрунтується на двох взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементах: принципах і процесах. Принципами, які відіграють роль «наріжних каменів» усієї споруди вважають:

– превентивність – перетворення середовища ризиків на простір можливостей для самореалізації особистості дитини дає змогу значно підвищити ефективність виховної роботи, попередити поширення негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі;

– стратегічне планування – перехід від «кризового менеджменту» до проектування життєвих перспектив разом із дитиною;

– організація діяльності дитини щодо освоєння і привласнення виховного простору забезпечує запуск механізмів саморозвитку і життєтворчості;

 адвокація – вплив на відповідальних осіб, які можуть допомогти створенню виховного простору; лобіювання інтересів навчального закладу і дітей у місцевій громаді;

 міжсекторальне партнерство – школа не може і не повинна вирішувати всіх проблем виховання самотужки. Вибудовуючи виховний простір, педагоги мають враховувати педагогічні цілі (школи як соціокультурної системи) і непедагогічні (тобто цілі самих дітей) і об'єднувати для розв’язання виховних проблем усіх учасників педагогічної взаємодії – педагогів, батьків, учнів, громаду. Підвищити рівень цієї роботи дозволяє розгалужене міжсекторальне партнерство, коли фахівці різних секторів, дотичних до проблеми виховання (освіти – медицини – соціальних служб – правоохоронних органів – служб у справах сім’ї, молоді та спорту – установ культури тощо) об’єднують зусилля і ресурси, взаємозбагачуючи і взаємодоповнюючи одне одного;

 участь усіх учасників педагогічної взаємодії (ДІТИ – БАТЬКИ – ПЕДАГОГИ – ПАРТНЕРИ) – структура виховного простору, створювана лише педагогами, нерідко виявляється чужою, жорсткою для дитини, а, отже, – і не ефективною, і не життєздатною. Жорсткість структури може бути результатом її заданості «зверху», без врахування активності дитини з освоєння і творчого привласнення простору. Інший варіант жорсткості структури – «гіперсприятливий» простір, «тепличне середовище», коли вже нічого освоювати – усе пред’являється дитині в зручному рафінованому вигляді

 


Скачать  Социальное воспитание в школе М. В. Шакурова купить книгу

 

 

[Шакурова,  М. В. Социальное воспитание в школе [Текст] : учеб.  пособие для студ. вузов по спец. «Социальная педагогика» / М. В. Шакурова ; под ред. А. В. Мудрика ; УМО по спец. педаг. образования. –  М. : Академия, 2004. – 272 с.]


 

 

 

 

 

 

 

Процес створення виховного середовища можна поділити на 5 кроків, або ж етапів:

1. Окреслення кола виховних проблем ЗНЗ – моментальний «знімок» життя ЗНЗ і громади, пошук відповідей на питання «ЩО ми маємо?», «ДЕ ми зараз?».

2. Аналіз проблем і причин – коли проблеми окреслено, важливо зрозуміти причини їх появи, для того аби ухвалені пізніше рішення усували не симптоми, а причини; пошук відповіді на питання «ЧОМУ?».

3. Розробка проекту виховного простору – розробляється стратегічний план змін, визначаються шляхи його реалізації, тактика вирішення проблеми, добираються технології і методи, іде пошук ресурсів і залучення партнерів;  при моделюванні виховного простору особливе значення мають діагностика середовища, його позитивного і негативного потенціалу, вивчення потреб і мотивів учасників – як групових (школи, закладу позашкільної освіти, різних центрів соціальної, психологічної допомоги, неформальних об’єднань дітей і дорослих, що знаходяться в окресленому середовищі тощо), так і індивідуальних (діти, батьки, педагоги); пошук відповідей на питання «ДЕ ми хочемо опинитися?» і «ЯК?».

4. Реалізація проекту – здійснення певних дій, відстеження логіки розвитку подій і результатів, прогнозування перешкод, своєчасна корекція тактики; пошук відповіді на питання «ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?».

5. Рефлексія – аналіз та оцінка результатів; пошук відповідей на питання «Чи вдалося досягти очікуваних результатів?», «Чи зробили все, що мали зробити?», «ЩО ЗМІНИЛОСЯ?».

 

 

 

 

Щодо самих процесів створення то варто зазначити, що виховний простір і його структура є результатом взаємодії процесів диференціації та інтеграції. Якщо диференціація припускає визначення завдань і функцій кожного компонента простору, то інтеграція погоджує їх у єдине ціле. Тільки диференціація веде до мозаїчності простору, а інтеграція – до монолітності, але може привести й до ігнорування особливостей його компонентів і навіть до без варіантності.

 [Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. – № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Postmetodyka/index.html (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана].

 

Під колективними суб’єктами в цьому випадку розуміються професійні спільноти і школи, і позашкільного закладу освіти, і театру, і медичного закладу, і бібліотеки, і музею, що ставлять перед собою цілі виховання дітей. Індивідуальними суб'єктами в такому випадку будуть, природно, педагоги, батьки, діти, лікарі, юристи, спортсмени, «зірки», будь-які люди, зустріч з якими може перетворитися для дитини в подію.

Своєрідними концентрами, які містять методи, прийоми і форми, що дозволяють вирішувати проблеми виховного простору, характерні для тієї чи іншої цільової групи, на нашу думку, можуть виступати:

 

       Реорганізовані органи шкільного і учнівського самоврядування.

            Верещагіна, В. Модель діяльності ради самоврядування [Текст] / В. Верещагіна // Позашкільна освіта. – 2011. – № 4. – С. 12–17.

            Верченко, Н. Учнівське самоврядування в умовах виховуючого середовища [Текст] / Н. Верченко // Шлях освіти. – 2008. – № 3. – С. 31–32.

            Гененко, Т. Співпраця педагога-організатора з органами учнівського самоврядування [Текст] / Т. Гененко // Класний керівник. – 2010. – № 8. – С. 12–19.

            Никитюк, І. Учнівське самоврядування: досвід, проблеми, перспективи [Текст]  / І. Никитюк // Педагогічний пошук. – 2008. – № 3. – С. 71–73.

            Організація учнівського самоврядування [Текст] // Класний керівник. – 2010. – № 19. –  С. 4–5.

            Пузиревич, К.   Організація шкільного самоврядування [Текст] / К. Пузиревич // Психолог. – 2009. – № 40. – С. 4–7. – Зміст: Методологія шкільного самоврядування ; Організація студентсько-учнівського самоврядування.

            Ситник, Е. В. Заняття-тренінг для лідерів шкільного самоврядування 8-11 класів  (авторська розробка) [Текст] / Е. В. Ситник // Обдарована дитина. – 2010. – № 10. – С. 45–49. 

            Участь молоді в процесах ухвалення рішень [Текст] : тренінговий модуль // Завуч. – 2008. – № 25. – С.43–47.   

            Учнівське самоврядування [Текст] // Завуч. – 2009. – № 22. – С. 1–52.

            Учнівське самоврядування: проблеми та досвід [Текст] : [метод. матеріали]. – Рівне :[б. в.], 2000. – 51 с.                                                                                      

Шикова, Ю. О.   Формування соціальної активності школярів у процесі організації учнівського самоврядування [Текст] / Ю. О. Шикова // Наукові записки / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – 2009. – № 27. – С. 471–474. 

            Шкільне самоврядування: проблеми становлення та досвід : бібліогр. список / Волин. обл. б-ка для юнацтва ; [підгот. Н.  Ількевич]. Луцьк : [б. в.], 2005. 12 с.

 

 Спеціальні навчальні предмети чи факультативні курси, що сприяють запуску механізму саморозвитку особистості. Школа має створювати умови для самовизначення і самореалізації. Наразі багато психологів, особливо шкільних, зайнялися розробкою і написанням різного роду програм та курсів, метою яких є підвищення рівня самосвідомості дитини, створення умов для її самореалізації і саморозвитку. Ці курси, як правило, проводяться в урочному режимі чи у форматі тренінгу. Вони є певною цікавою несподіванкою для дітей і вважаються актуальними і потрібними, на думку батьків. Наприклад, «Культура життєвого самовизначення» – курс дозволяє дітям і підліткам відкрити власне «Я», використовуючи засоби сучасної психологічної науки та враховуючи запити самих школярів.

 

Алієва, Е. На порозі дорослого самостійного життя [Текст] : активізація особистіс. зростання у старшокласників засобами соц.-психол. тренінгу / Е. Алієва // Психолог. 2010. № 1819. С. 2127.      

Бойко, Н. Виховуємо особистість [Текст] : заняття-тренінг за програмою курсу "Молодь на роздоріжжі" / Н. Бойко // Позашкільна освіта. 2011. № 3. С. 1923.

Григорова, О. Я в майбутньому : тренінг для підлітків [Текст] / О. Григорова // Шкільний світ. - 2010. - №44. - С. 15 - 17. 

Калинина, Н. В. Тренинг жизнестойкости для старших подростков [Текст] /Н. В. Калинина // Практична. психологія та соціальна робота. 2010. № 12. С. 4854.

Корольова, К. Ефективність тренінгу особистісного зростання з урахуванням вікового фактора [Текст] / К. Корольова // Соціальна психологія. 2008. № 6. С. 156163.

  Корольова, К. Психологічний тренінг як засіб особистісного зростання [Текст] /      К. Корольова // Соціальна психологія. 2008. № 3. С. 7683.


 

 

Кузьмич, А. Реалізувати себе [Текст] : година спілкування з елементами тренінгу  / А. Кузьмич // Бесіди на етичні теми зі старшокласниками / [упоряд. :    Л. Шелестова, Н. Чиренко]. К., 2009. С. 912. (Бібліотека "Шкільного світу").     


 

 

            Купріянов, Б.   Орієнтир: супровід процесу самовизначення школярів [Текст] / Б. Купріянов // Позашкілля. – 2011. – № 9. – С. 6–9.

            Луговська, С. Школа ціннісного самовизначення [Текст] / С. Луговська // Управління школою. – 2011. – № 1921. – С. 78 81.

 


 

Мархайчук, Т. Людське "Я" [Текст] : година спілкування з елементами тренінгу / Т. Мархайчук // Класному керівнику: творчі прийоми у виховній роботі. – К., 2010. – С. 111116. – (Бібліотека "Шкільного світу").


 

 

 

           

            Мельникова, О. Подорож до країни своєї особистості : ігровий тренінг для учнів почат. шк. / О. Мельникова // Психолог. – 2010. – № 39. – С. 1719.

            Пузиревич, К.  Дорога у світ самоврядування : збір-старт / К. Пузиревич // Психолог. – 2009. – № 44. – С. 10–12.

 

 

         Уявляється надзвичайно важливим розробити загальний підхід, такі курси, що дозволяли би оформлювати провідну діяльність підлітків, які належать до різних прошарків суспільства, і, особливо дітей «групи ризику». Це можуть бути тренінгові курси із розвитку навичок спілкування, побудови міжособистісних відносин, самопізнання і пізнання інших, розвитку критичного мислення чи уміння розв'язувати конфлікти, розвиток креативності, толерантності тощо. Тут вдалим прикладом може слугувати робота Школи конфліктології, бізнес-тренінгів або тренінгів лідерства, волонтерства, що базується на методології розвитку життєвих навичок.

 

            Гаврилюк, І. Конфлікти у шкільному середовищі: причини виникнення та шляхи розв’язання [Текст] : [психотренинг] / І. Гаврилюк // Психолог. – 2009. – № 1112. – С. 66–69.

            Гордієнко, І. Конфлікт у школі: чи можна йому запобігти? [Текст] : психологічний тренінг для вчителів / І. Гордієнко // Психолог. – 2009. – № 1. – С. 17–19.

            Грибань, А. Учимося уникати конфліктів [Текст] : урок-тренінг, 3-й кл. / А. Грибань // Початкова освіта. – 2010. – № 6. – С.18–19.     

            Додор, Т. Добровольцы идут на помощь [Текст] : как убедить молодых вступать в сообщество волонтеров / Т. Додор, Е. Савинцева // Библиотека. – 2010. – № 6. – С. 63–64.

            Карп’юк, І. А. Правовий тренінг "Учитель – учень: як уникнути конфліктної ситуації" [Текст]  / І. А. Карп’юк // Історія та правознавство. – 2008. – №34. – С.28 – 29

             Купа, І. Клуб лідерів : заняття з елементами тренінгу [Текст] / І. Купа // Психолог. – 2011. – №13. –  С. 1 – 24 вкл.

              Марченко, С. Тренінгові методики у превентивному вихованні [Текст] /                    С. Марченко // Виховна робота в школі. – 2011. – №3. – С. 21 – 25.

            Мусатенко, Н. Шляхи попередження та розв’язання конфліктів у школі : тренінг з конфліктології для учнів, вчителів та батьків [Текст] / Н. Мусатенко // Психолог. – 2008. – №36. – С. 11 – 13.

            Онуфрієнко, Л. Методика організації та проведення тренінгів в дитячих об’єднаннях [Текст] / Л. Онуфрієнко // Обдарована дитина. – 2011. – № 7. – С. 33–38.

            Остюхіна, А. Стратегія лідерства [Текст] : цикл тренінгів / А. Остюхіна // Завуч. – 2008. – № 2324. – С.67–4.     

             Шевченко, Т. Волонтерський рух в Україні та світі [Текст] / Т. Шевченко // Шкільний світ. – 2009. – № 47. – С. 6–9.

             Шпак, Г. Волонтерство в громадсько-активній школі [Текст] / Г. Шпак // Завуч. – 2010. – № 1. – С. 43–44.

             Цюман, Т. П. Соціально-психологічні основи волонтерської діяльності [Електронний ресурс] : лекції / Т. П. Цюман. – Тернопіль : ТДПУ, [2008]. – 10 с.  Текст. дан. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/217695/ (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана.

           

 


Картинка 1 из 5 

 

 

 

Ворожейкіна, О. М. Привіт! Я – конфлікт! [Текст] : тренінг /  О. М. Ворожейкіна // Ворожейкіна О. М. Мій клас - випускний ! /  О. М. Ворожейкіна. – Х. , 2008. –   С. 61–64.     

 


 

 

 

 

              Мусатенко, Н. Шляхи попередження та розв’язання конфліктів у школі [Текст] : тренінг з конфліктології для учнів, вчителів та батьків / Н. Мусатенко // Психолог. – 2008. – № 36. –  С. 11–13.

            Розвиток мотивуючих лідерських навичок [Текст] : тренінг // Персонал. – 2009. – № 1. – С. 132–136.

            Ягоднікова, В. В. Я можу, вмію, дію [Текст] : програма школи лідерів / В. В. Ягоднікова // Виховна робота в школі. – 2010. – № 5. – С.2–23.

 

 

                    Розгалужена мережа гуртків, клубів, секцій за уподобаннями. Це достатньо поширений варіант організації діяльності підлітків. Відповідні установи позашкільної освіти мають величезний досвід і багатий науково-практичний матеріал із цього напрямку. У роботі з дитячими колективами переважають здебільшого два види діяльності: гурткова та позаурочна, а у змісті навчання вирізняються різноманітні напрями. Цей підхід, безперечно, дозволяє: охопити позаурочною діяльністю величезну кількість дітей;  проводити роботу з допрофесійної підготовки і професійної орієнтації, залучаючи різних фахівців, демонструючи дітям успішних дорослих, висвітлюючи їм особливості певної професії; ситуація гуртка робить реальною можливість створення невеликого згуртованого дитячого колективу за ознакою спільності інтересів чи захоплень.

         Разом з тим, цей підхід не враховує таких особливостей підліткового віку, як прагнення до дорослості і самостійності, високу мотивацію на прояв себе у соціумі, потребу у суспільному визнанні.

 

 [Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum /Postmetodyka/index.html (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана].

            Апасова, В. А.   Співпраця бібліотекаря з практичним психологом у шкільному психологічному театрі "Молодь і реальність" [Текст] / В. А. Апасова // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 2. – С. 73–74.

            Деценко, Г. Гурткова робота з музики і виховання громадянина [Текст] / Г. Деценко // Мистецтво в школі. – 2009. – № 4. – С. 30–36.

            Ємальянова, В.   Аерокосмічний гурток як засіб превентивного виховання учнівської молоді [Текст] / В. Ємальянова // Позашкільна освіта. – 2011. – № 3. – С. 29–32.

            Козубенко, Т. Створення та діяльність соціально-психологічного театру [Текст] / Т. Козубенко, Л. Похил, А. Подлужнова // Психолог. – 2010. – № 2728. – С. 14–21.

            Лепецький, О.   Формування соціальної компетентності учнів технічних гуртків [Текст] / О. Лепецький // Позашкілля. – 2011. – № 5. – С. 12–13.

            Лідерство запорука успіху [Текст] : [програма гуртка] // Позашкілля. – 2010. – № 12. – С. 24–27.

            Програми для гуртків, секцій, творчих об’єднань позашкільних закладів суспільно-громадського та художньо-естетичного напрямку [Текст]. – К. : ІЗМН, 1996. – 400 с.

            Сливка, Г. Стань творцем здорового життя [Текст] : прогр. роботи клубу спілкування / Г. Сливка // Психолог. – 2009. – № 6. – С.23–25.

            Шахрай, В. Потенціал театрального мистецтва у формуванні соціальної компетентності школярів [Текст] / В. Шахрай // Мистецтво та освіта. – 2010. – № 1. –  С. 12–15.

            Швець, М. Краєзнавчий гурток як засіб формування компетентності учнів [Текст] / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2009. – № 6. – С. 20–27.

 

 

У виховному просторі позиція дорослого, який працює з підлітками, змінюється. Найбільш ефективною в роботі з цією віковою групою є не позиція керівника гуртка, а позиція консультанта, яка дає дитині можливість усвідомити свою особисту причетність за результат справи. Ми пристаємо до поглядів тих психологів (І. Бех), які вважають, що підліток повинен мати максимальну свободу для вибору свого напряму діяльності. Об’єднання додаткової освіти у школі і поза нею у єдиному розвивальному просторі, створення умов для соціалізації дітей і підлітків через інтеграцію основної і додаткової освіти з виходом на допрофесійну підготовку, спрямовування дітей і підлітків на реалізацію їх власних проектів, а не на формування спеціальних умінь зроблять діяльність учня суспільно значущою і для нього самого і для його референтної групи.

 

Довбуш, В.   Процес консультативної взаємодії [Текст] : практ. завдання для шкіл. психологів / В. Довбуш // Психолог. – 2011. – № 2627. – С. 52–55.

Зарічна, Н.   Тренінг консультування для практичних психологів закладів освіти [Текст]  / Н. Зарічна // Психолог. – 2010. – № 34. – С. 15–20.

Коган, І.   Труднощі й радості діалогу [Текст] : з досвіду роботи у практиці духовно зорієнтованого консультування / І. Коган // Психолог. – 2011. – №12. – С. 6 – 14.

Сємібратова, Т.   Тренінг психологічного консультування [Текст]  / Т. Сємібратова // Психолог. – 2011. – № 42. – С. 24–29.

Тюптя, О. В.   Етапи вирішення проблемної ситуації [Текст] : (на прикладі психол. консультування) / О. В. Тюптя // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – № 4. – С. 4–11.

Шеховцова, Л. Консультування у школі [Текст] / Л. Шеховцова // Психолог. – 2004. – № 19. – С. 20–27.

 

 

          Дитячі і молодіжні громадські організації. Сьогодні політичний та соціальний устрій держави надзвичайно складний: багатопартійність, розшарування суспільства, відсутність однієї загальнодержавної ідеології і, як наслідок, зникнення єдиних культурних та морально-етичних норм. Наразі саме існування єдиної дитячої організації на кшталт піонерської чи комсомольської видається проблематичним. По-перше, тому що вона одна не зможе виконувати основну свою функцію пред’явлення підростаючому поколінню усіх норм і законів такої складної за структурою держави як Україна. По-друге, тому що сьогодні існує надто багато різних норм і цінностей відповідно різним соціальним прошаркам чи групам.

Логіка сучасного суспільного розвитку вимагає існування різноманітної кількості дитячих і молодіжних організацій та, ймовірно, декількох освітніх ідеалів. Виховний простір дає можливості пред'явити підліткам ті позиції «суспільного дорослого», які відповідатимуть новій стартовій структурі суспільства, регіональним, національним, релігійним та іншим особливостям спільнот і спонукатимуть молодь до критичного усвідомлення переваг і недоліків різних відомих їм організацій, об’єднань чи груп.

 [Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. – № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Postmetodyka/index.html  (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана].

 


 

 

 

Бейден-Пауел, О. П.   Пластування для хлопців [Текст] / О. П. Бейден-Пауел ; авториз. пер. О. Кульчицького. – 2-ге укр. вид. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1999. – 304 с. : іл.


 

 

Гарматій, О.   Пласт – справа всього життя [Текст] / О. Гарматій // Позашкільна освіта. – 2011. – № 8. – С. 4044.

Губенко, Д.   Завжди готові [Текст] : [«Тиждень» дізнався, ким замість піонерів зараз можуть стати українські діти / Д. Губенко // Український тиждень. – 2009. – № 20. – С. 50–51.

Гупалюк, В.   "Козаченьки" [Текст] : адміністративна модель та діяльність районної дитячої громадської організації / В. Гупалюк, Н. Давидюк // Позашкілля. – 2011. – №11. –      С. 1 – 24 вкл. 

Дитячі громадські організації [Текст] / уклад. : Л. М. Мазуренко [та ін.] – Х. : Основа, 2004. – 192 с. – (Бібліотека журналу "Управління школою").

Дитячі об'єднання України [Текст]. – Х. : [б. в.], 2004. – 128 с. 

Довідник громадських організацій Волині [Текст] / упоряд.: О. Гузь, О. Лойко, І. Дмитришин, О. Цимбалюк. – Луцьк : ПП Панасюк, 2008. – 83 с.

Захаренко, К. В.   Специфіка взаємодії молодіжних та владних інституцій [Текст] / К. В. Захаренко // Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики : матеріали наук.-практ. конф., 2–3 жовт. 2008 р. – Луцьк, 2008. – С. 23–25.

Іляшенко, В.   "Молодь має бути впевненішою у собі" [Текст] : [інтерв’ю з головою Всеукр. молодіж. громад. орг. "Європейська молодь України" Віталія Іляшенком] / В. Іляшенко // Євробюлетень. – 2010. – № 89. – С. 25–26.

Липовецький, С. Легенди і реальність СУМу [Текст] : про Спілку укр. молоді / С. Липовецький // Україна молода. – 2009. – № 160. – С. 7.

Орлов, В. В.   Співпраця органів державної влади у сфері державної молодіжної політики та молодіжних громадських організацій в Україні [Текст] / В. В. Орлов // Економіка та держава. – 2009. – № 2. – С. 110–113.

            Посібник для молодіжних громадських організацій [Текст]. – К. : Досконалий друк, 2003. – 250 с.

Сикалов, В. Виховання лідерських якостей особистості у молодіжних екологічних громадських організаціях [Текст] / В. Сикалов // Екологічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 7.

Смольська, Л. Формування життєвих компетенцій [Текст] : [про дит. орг. "Козачата"] / Л. Смольська // Початкова школа. – 2009. – № 12. – С.56–59.

Фісенко, І.   Збережемо тую славу  [Текст]  : дит. громад. орг. «Козацька держава» / І. Фісенко // Виховна робота в школі. – 2009. – № 11. – С. 4–30. 

Шуль, Я. М.   Учнівські об'єднання [Текст] / Я. М. Шуль. – Тернопіль : Астон, 2006. – 246 с.

 

 

 

Проблема диференціації дитячих колективів наразі є однією з найбільш актуальних у педагогіці насамперед тому, що сучасна дитина входить у світ, формується і розвивається як особистість через різні за своїм виховним потенціалом, складністю структури, тривалістю функціонування колективи. І коли ми говоримо про колектив як фактор розвитку особистості підростаючої людини, то маємо на увазі цілу мережу колективів, до яких може входити сучасна дитина. Вони не є ідентичними, і це добре. Навпаки, доцільно, щоб колективи, до яких включається дитина, були різними і за характером діяльності, і за способом входження до них дітей, і за характером ролей, які вони у цих колективах можуть проживати, і за терміном перебування у них дітей.

Визнаючи виховання у колективі і через колектив стрижнем процесу виховання, ми враховуємо, що дитина зазнає, крім того, найрізноманітніших цілеспрямованих впливів фронтального (або масового), групового й індивідуального характеру, механізми дії яких аж ніяк не ідентичні, тому у виховному просторі бажано використовувати широкий спектр базових і похідних освітніх та виховних технологій, як-то:

 

          виховання на основі системного підходу (Л. Новікова,                 Н. Селіванова);

 

Миколайчук, М. Школа виховання гармонійної особистості дитини. Системний підхід [Текст]  /                      М. Миколайчук // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – № 4. – С. 67–71.

Новикова, Л. И. Воспитательная система: исходные позиции [Текст] / Л. И. Новикова // Советская педагогика. – 1991. – № 11. – С. 61–64

Пустовіт, Г. Системний підхід до освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах [Текст] /     Г. Пустовіт // Рідна школа. – 2008. – № 11. – С.6–13.

Селиванова, Н. Л. Школьный класс [Текст] /  Н. Л. Селиванова. – М. : Знание, 1988. – 79 с. : ил.  

Стельмах, А. Системний підхід до роботи над науково-методичною проблемою [Текст] / А. Стельмах // Початкова освіта. – 2010. – № 23. – С. 16–23.

   Циба, В. Т. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз) [Текст] : навч. посіб. / В. Т. Циба. – К. : МАУП, 2000. – 152 с.                                  

 

                                 -        гуманне колективне виховання  (В. Сухомлинський);

 

            Антонець, М. Дитиноцентричні домінанти у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського [Текст] /          М. Антонець // Рідна школа. – 2010. – № 9. – С. 18–21.

            Бондар, Л. В. О. Сухомлинський: ціннісно-гуманна основа виховного процесу [Текст] / Л. Бондар // Рідна школа. – 2009. – № 89. – С. 14–17.

Ключ до гуманної педагогіки [Текст] // Початкова освіта. – 2011. – № 9. – С. 1–17.

            Рижкова, С. Педагогічна любов як категорія гуманної педагогіки [Текст] / С. Рижкова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2008. – №6. – С. 53 – 56.

Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи [Текст] : кн. для вчителя : навч. посіб. / [В. В. Андрієвська, Г. О. Балл, А. Г. Волинець, та ін.]. – К. : ІЗМН, 1997. – 136 с.                         

            Класному керівнику: колективні творчі справи [Текст] / [упоряд. : Л. Шелестова, Н. Чиренко]. – К. : Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу").

            Козак, І. Формування гуманістичного світогляду учнів у творчій спадщині                   В. О. Сухомлинського [Текст] / І. Козак // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 2. – С. 105–115.

            Луцюк, А. Василь Сухомлинський про духовність особистості [Текст] / А. Луцюк // Педагогічний пошук. – 2008. – № 3. – С. 28–29.

 

 

 

                       саморозвиток особистості (О. Ухтомський, Г. Селевко);

 

            Бех, І.   Я як джерело духовного саморозвитку особистості [Текст] / І. Бех // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 3. – С. 5–16.

            Генега, А.   Тренінг "Саморозвиток особистості"[текст] / А. Генега // Директор школи. – 2009. – № 42. – С. 20–26.

            Ліпецька, Г. Виховна система саморозвитку [Текст] / Г. Ліпецька // Директор школи. – 2011. – № 32. – С. 23–28.

            Самоформування дитини в соціопросторі [Текст] // Позакласний час. – 2011. – № 7. – С. 27–50.

            Селевко Герман Константинович [Электронный ресурс] : официальный сайт. –  Текст. дан. – Режим доступа : http://www.selevko.net/ (дата обращения: 23.11.11). – Назв. с экрана.

 

Картинка 1 из 359  

           

            Солдатенко, О.   Саморозвиток особистості [Текст] / О. Солдатенко // Директор школи. – 2011. – № 32. – С. 15–17.

            Ухтомский А. А. Доминанта. Статьи разных лет. 1887-1939 [Электронный ресурс] / А. А. Ухтомский. СПб. : Питер, 2002. 448 с. – Текст. дан. – Режим доступа : http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000873/index.shtml (дата обращения: 23.11.11). – Загл. с экрана.

 


Картинка 8 из 92

 

 

 

 

 

             Ухтомскийи А. . Доминанта [Изображение]. – Режим доступа: http://antigury.forumgrad.com/t47-topic (дата обращения: 23.11.11). – Загл. с экрана.


 

 

           

 

                   життєтворчий і соціально-педагогічний супровід (О. Газман, І. Єрмаков);

           

 

 

 

 


Картинка 1 из 503 

 

            Газман, О. С.   В школу - с игрой : кн. для учителя / О. С. Газман, Н. Е. Харитонова. – М. : Просвещение, 1991. – 96 с. : ил.

 

            Дяченко, В. Психолого-педагогічний супровід здібної та обдарованої дитини початкової школи [Текст] / В. Дяченко // Завуч. – 2010. – № 33. – С. 9–11 (вкладка). 

            Єрмаков, І. Г. Розвивати життєву компетентність [Текст] / І. Г. Єрмаков,Д. О. Пузіков // Шкіл. світ. – 2005. – № 37.

            Жестерьов, С.   Психологічний супровід учнів [Текст] / С. Жестерьов // Позашкілля. – 2010. – № 10. – С. 1213.

            Жидак, Н.   Психологічний супровід у сільській школі [Текст] / Н. Жидак // Психолог. – 2009. – № 42-43. – С. 1518.

            Зубова, С.   Психолого-педагогічний супровід обдарованих дітей [Текст] : семінар-практикум для керівників гуртків позашкільних навчальних закладів / С. Зубова, О. Мельниченко // Психолог. – 2009. – № 48. – С. 610.

            Квітко, В.   Використання сучасних профорієнтаційних технологій [Текст] : психологічний супровід старшокласників / В. Квітко, Н. Зацепіна // Психолог. – 2010. – № 3. – С. 14–20.

         Кобильченко, В.   Проблема супроводу в науковій та методичній психолого-педагогічній літературі [Текст] / В. Кобильченко // Дефектологія. – 2010. – № 2. – С. 31–36.

         Моисеенко, Е. Н.   Модель социально-педагогического сопровождения учащихся общеобразовательного учебного заведения [Текст] / Е. Н. Моисеенко // Пракитчна психологія та соціальна робота. – 2008. – № 11. – С. 59–62.

         Мушинський, В.   Психологічний супровід у закладах освіти [Текст] / В. Мушинський // Психолог. – 2010. – № 34. – С. 7–10.

            Психологічний супровід молодших школярів [Текст] : спецвипуск // Психолог. – 2010. – №25. – С. 1 – 31.

            Психологічний супровід першокласників [Текст] : спецвипуск  // Психолог. – 2010. – № 2324. – С. 1–72.

 

                       колективне творче виховання (І. Іванов, С. Шацький);

 


Картинка 60 из 435 

 

 

 

            Иванов, И. П.Энциклопедия коллективных творческих дел / И. П. Иванов. – М. : Педагогика, 1989. – 206 с. : ил.

 

 

 

 

 

 

        


Шацкий, С. Т.   Избранные педагогические сочинения [Текст] : в 2 т. Т. 1-2 / С. Т. Шацкий ; под ред. Н. П. Кузина, М. Н. Скаткина, В. Н. Шацкой. – М. : Педагогика, 1980. – (Педагогическая библиотека).

         Шацкий, С. Т.  Работа для будущего : документальное повествование [Текст] / С. Т. Шацкий ; сост. В. И. Малинин, Ф. А. Фрадкин. – М. : Просвещение, 1989. – 223 с.


 

 

 

 

Картинка 55 из 922 

 

 

 

 

 

 

            Шацкий С. Т.Годы исканий [Текст] / С. Т. Шацкий ; редкомиссия: В. Н. Шацкая, П. В. Кованов, Л. К. Шлегер, С. А. Черепанов. – М. : Госмузпедиз, 1935. – 152 с.

 

 

 

 


 

            Аванесян, И. Педагогика общей заботы [Текст] / И. Аванесян // Народное образование. – 1998. - № 10. – С. 107112.

            Беляев, В. Теоретические основы педагогической концепции С. Т. Шацкого [Текст]  / В. Беляев // Педагогика. – 1998. - № 6. – С. 76–83.  

            Гончарова, Т. В. Організація і проведення колективної творчої справи [Текст] / Т. В. Гончарова, Н. Я. Олійник // Позакласний час. – 2004. – № 910. – С. 45–47.

            Зоц, В. Кожна справа – творча. Інакше навіщо? [Текст] : [методика колективного творчого виховання] / В. Зоц, А. Коломієць // Завуч. – 1999. - № 7. – С. 1–16.

         Освітні технології [Текст] : навч.-метод. посібник / за заг. ред. О. М. Пєхоти. - К. : А.С.К., 2001. - 256 с. – Із змісту : Технологія колективного творчого виховання. –  С. 181–196.

            Підготовка і проведення колективних творчих справ [Текст]  // Шкільний світ. – 2001. - № 13.  

            Степанова, Л. С. Т. Шацкий в  зеркале исканий ХХ века [Текст] / Л. Степанова // Педагогика. – 2009. – № 1. – С. 115–121.

           

                       життєве і соціальне проектування (І. Єрмаков);

 

            Єрмаков,  І. Г. Виховання життєдіяльності: моделі виховних систем [Текст] / І. Г. Єрмаков. – Х. : Основа, 2006. – 224 с.

            Єрмаков, І. Г. Розвивати життєву компетентність [Текст] / І. Г. Єрмаков,   Д. О. Пузіков // Шкільний. світ. 2005. № 37.

            Виховні системи у контексті життєтворчості особистості : практико-зорієнтований збірник / [ред. рада : Г. Терпиловська (гол.), І. Єрмаков (наук. ред.), Г. Ковганич та ін.]. – К. :Енергія +, 2006. – 188 с.

            Гавриленко, Н. Педагогічне проектування в сучасні школі [Текст] : методичне казино / Н. Гавриленко // Сучасна школа України. 2011. № 6. С. 55 57.

            Кравченко, О.   Метод проекту: соціальне проектування як прояв активної участі у житті суспільства [Текст] / О. Кравченко // Шкільний. світ. – 2011. – № 36. – С. 8–4.

            Тимошенко, В. Метод проектів у виховній роботі [Текст] / В. Тимошенко // Позашкілля. – 2010. – № 5. – С. 42–46.

 

­          соціальна практика;

                       соціальна реабілітація;

 

            Кашуба, Л.   Реабілітаційно-педагогічна діяльність у загальноосвітньому навчальному закладі [Текст] / Л. Кашуба // Cучасна школа України. – 2009. – № 6. – С. 17–20.

            Коношенко, Н.   Соціально-педагогічна реабілітація як засіб подолання девіантної поведінки молодших школярів [Текст] / Н. Коношенко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2011. – № 3. – С. 55–61.

            Прокопчук, В. Є.  Теоретичні аспекти проблеми педагогічної реабілітації [Текст] / В. Є. Прокопчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практич. конф. "Сучасний світ і незрячі: тифлопедагогіка, реабілітація, професійна освіта" / М-во освіти і науки України. – К., 2008. – Вип. 12 : Серія 19 : Корекційна педагогіка та психологія. – С. 90–98.

            Теслюк, В.   Соціальна реабілітація дітей та молоді [Текст] / В. Теслюк // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 4. – С. 45–48.

 

 

 

                       персоніфіковане виховання (Є. Степанов);

 


Е.Н. Степанов - Педагогу о современных подходах и концепциях воспитания обложка книги

           

 

            Степанов Е.Н.Педагогу о современных подходах и концепциях воспитания [Текст] /     Е. Н. Степанов. – М. :  Сфера, 2008. – 224 с. – (Серия «Воспитание в школе»).

Степанов Е. Н.: Педсовет в школе: Обсуждаем проблемы воспитания

 

 

 

Степанов,  Е. Н. Педсовет в школе. Обсуждаем проблемы воспитания [Текст] / Е. Н. Степанов. – М. : Сфера, 2007. – 212 с. – (Серия «Воспитание в школе»).


 

                       соціальна робота;

           

           


Картинка 5 из 50 

 

            Дивицына, Н. Ф.  Социальная работа с детьми группы риска [Текст] : крат. курс лекций для вузов /Н. Ф. Дивицына. М. : Владос, 2008. 351 с.

            Кравченко, Т. В. Допомога батькам у вихованні дітей [Текст] : методичні рекомендації для соціальних працівників / Т. В. Кравченко, І. М. Трубавіна. –  К. : Держсоцслужба, 2005. 100 с.

       Савинов, Л. И.  Социальная работа с детьми разведенных родителей [Текст] : учеб. пособие / Л. И. Савинов, Е. В. Камышова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Дашков и К, 2009. – 260 с.

             Соціально-педагогічна робота з проблемними сім’ями [Текст] : навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / А. Й. Капська, Н. С. Олексюк, С. М. Калаур, З. З. Фалинська. – Тернопіль : Астон, 2010. – 304 с.

             Социальная педагогика/социальная работа [Электроный ресурс]. – Текст. дан. – Режим доступа : http://socpedagogika.narod.ru/  (дата обращения: 23.11.11). – Назв. с экрана.

             Соціальна робота в Україні: теорія і практика [Електроний ресурс] : наук.-метод. журн. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Srvu/texts.html (дата звернення: 23.11.11). – Назва с экрана.

           Союз социальных педагогов и социальных работников [Электроный ресурс] . – Текст. дан. –  Режим доступа : http://ssopir.ru/  (дата обращения: 23.11.11). – Назв. с экрана.

          Соціальна робота: діалог науки і практики : бібліогр. покажч. / Волин. обл. б-ка для юнацтва ; [уклад. Н. Ількевич];. – Луцьк : [б. в.], 2010. – 36 c. – (За сторінками підручника XXI століття).


        школа–клуб;

    школа–центр виховання у соціальному середовищі (С. Шацький)

 

тощо.

 

 

 
        

 

Гарбовська, Л.Центр виховання гуманістичних цінностей [Текст] / Л. Гарбовська  //Директор школи. 2011. № 2728. С. 2025.

Задніпряний, Г. Системний підхід до моделювання державно-громадського управління в загальноосвітніх школах [Текст] / Г. Задніпряний // Cучасна школа України. 2009. - № 8. С. 12 16.

 Іовно, Л. Школа як центр розвитку громади [Текст] / Л. Іовно // Виховна робота в школі. – 2010. – № 7. – С. 24–29.

 Кобченко, Л. С.   Розвиток державно-громадського управління в закладах системи середньої освіти [Текст] / Л. С. Кобченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. – №1. – С. 85–90.

 Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі [Текст]  // Позакласний час. – 2009. – № 1516. – С. 23–38.

 Волгина, Л. Партнерство с целью  развития творче ской одаренности и свободной коммуникации личности [Текст] / Л. Волгина // Відкритий урок. – 2002. – № 78. – С. 26–30.

 Співпраця загальноосвітніх навчальних закладів та інших соціальних інститутів у превентивному вихованні учнівської молоді [Текст] // Позакласний час. – 2004. – № 23. – С. 19–22.

 Шишикіна, Н. Ф.   Взаємодія з громадськими організаціями [Текст] / Н. Ф. Шишикіна. – Х. : Основа, 2007. – 192 с. – (Школа класного керівника : серію засновано у 2007 р.).

 Шиян, О.   Консолідація державних і громадських організацій щодо впровадження молодіжних програм як засіб реалізації державної освітньої політики з питань забезпечення здорового способу життя молоді [Текст] / О. Шиян // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2008. – № 3. – С. 238–243.

 

                       формування партнерської взаємодії школи та сім’ї

 

Бєлкіна, О. Залучаємо батьків до НВП [Текст] / О. Бєлкіна // Директор школи – 2011. – № 36. – С. 5–16.

 

Бойко, Н. Сім’я і школа: секрети ефективної співпраці [Текст] / Н. Бойко // Психолог. – 2009. – № 34. – С. 2 – 27.

 

Бондар, Л. Питання співдружності школи і сім’ї у творчій спадщині    В. О. Сухомлинського та О. Захаренка [Текст] / Л. Бондар // Педагогіка і психологія. – 2010. – № 2. – С. 79–88.

 Букушина, І. Організація роботи з батьками [Текст] / І. Букушина // Позашкілля. – 2011. – № 3. – С. 35–36.

 

Гімла, К. Співпраця школи і сім’ї у вихованні [Текст] / К. Гімла // Початкова освіта. – 2009. – № 42. – С. 18–20.

 Долгополий, В. Сім’я і школа [Текст] / В. Долгополий // Директор школи – 2011. – № 9. – С. 1–5.

 Інформаційно-методичні матеріали для організації роботи з батьками [Текст] : (метод. порадник на допомогу кл. керівникам 5-11 кл.). – Львів : Астон, 2002. – 84 с. 

 Калініна, С. Комунікативна культура молодших школярів [Текст] : співпраця педагогів і батьків у позаурочній діяльності / С. Калініна // Психолог. – 2008. – № 40. –  С. 28–32.

 Карпюк, А. Нетрадиційні форми роботи з батьками [Текст] / А. Карпюк // Директор шк. – 2009. – № 4. – С. 3032.

 Кіян, О. Батьківсько-вчительська взаємодія як педагогічний феномен [Текст] / О. Кіян // Рідна школа. – 2009. – № 89. – С. 3235.

 Мараховська, Т. Співпраця на засадах партнерства [Текст] : тема педради - співпраця вчителя й учня та вчителя й батьків / Т. Мараховська // Психолог. – 2008. – № 40

Методика та форми роботи з батьками учнів [Текст] // Класний керівник. – 2011. – № 4. – С. 121.

 Назаренко, Л.   Єдність сім’ї та школи у формуванні ціннісних орієнтацій учнівської молоді [Текст] / Л. Назаренко // Українознавство. – 2009. – № 4. – С. 135–139.

 Організація роботи з батьками [Текст]. – Тернопіль : Астон, 2002. – 168 с. 

       Педагогічна спілка вчителя й батьків - могутня виховна сила. Клас-родина "Віра" [Текст] // Розкажіть онуку. – 2011. – № 1718. – С. 3047. 

 Петрович, Н. І.   Сім’я і школа. Грані співпраці [Текст] / Н. І. Петрович // Розкажіть онуку. – 2010. – № 7. – С. 833. 

 Програма розвитку класу-родини [Текст] // Розкажіть онуку. – 2011. – № 1718. – С. 4246.

 Пуляєва, В. П.   Родина і школа - магічна сила взаємозв’язку [Текст] / В. П. Пуляєва // Розкажіть онуку. – 2010. – № 7. – С. 3438. 

 Рибальченко, І.   Батьківський комітет класу [Текст] / І. Рибальченко // Класному керівникові усе для роботи. – 2009. – № 1. – С. 2429.

        Сагуйченко, В.   Партнерство закладу освіти та батьків як складова державно-громадського управління [Текст] / В. Сагуйченко // Cучасна школа України. – 2010. – № 11. – С. 912.

 Степанова, В.   Успішне партнерство між школою та сім’єю [Текст] / В. Степанова // Директор школи. – 2010. – № 11. – С. 2830.

 Таранець, С. Співпраця школи і сім’ї у вихованні школяра [Текст] / С. Таранець // Початкова освіта. – 2008. – № 21. – С. 47.

 Хільченко, Н.   Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей [Текст] / Н. Хільченко // Сучасна школа України. – 2011. – № 10. – С. 7274.

              Ходакова, Т.   Єдність вимог школи й сім’ї у вихованні громадянина України ХХІ століття [Текст] / Т. Ходакова // Класному керівникові усе для роботи. – 2009. – № 6. –С. 2–8.

              Шевелєва, Т. Співпраця сім’ї та школи на сучасному етапі / Т. Шевелєва // Позашкілля. – 2009. – № 12. – С. 10–16.
 

 

Безперечно, у кожній конкретній ситуації, моделі або кожному проекті виховного простору необхідно добирати свій варіант сполучення ефективних виховних технологій, максимально враховуючи сильні і слабкі сторони кожної з них та місцеві ресурси і особливості.

 

Освоєння і привласнення виховного простору відбувається через суб’єктну діяльність, залучення до процесів творення і реалізації виховної політики навчального закладу чи громади. Якщо ми хочемо досягти виховної мети, ми маємо прагнути аби більша кількість учасників педагогічної взаємодії брали активну участь у розбудові виховного простору, стали суб’єктами його створення. Вони можуть бути як колективними (професійні спільноти, піклувальні ради, батьківські ради, методичні об’єднання класних керівників, Ради профілактики, органи учнівського самоврядування, дитячі громадські організації), так і індивідуальними (педагоги, діти, батьки, партнери–особи, що ухвалюють рішення, депутати, соціальні працівники, лікарі, спортсмени, актори, «зірки» шоу-бізнесу тощо).

 

Основним механізмом створення виховного простору є взаємодія суб’єктів, об’єднаних однаковим розумінням концепції виховного простору, педагогічних задач, єдиними принципами і підходами до виховання, подіями, у яких ключовим технологічним моментом є їхня спільна перетворююча діяльність.

 

Сьогодні відомі принаймні три варіанти структури виховного простору:

 

1. Ініціаторами створення виховного простору є школа або група шкіл, навколо яких він вибудовується, підтягуючи до себе інші структурні одиниці (проект «Місто сприятливе до дитини» – м. Жовті Води Дніпропетровської області).

 

2. Усі заклади – рівноправні творці виховного простору, що будується на основі договору через встановлення зв’язків доповнення (проект «Активізація громади на розв’язання проблем дітей і підлітків» – м. Сарни Рівненської обл.).

 

3. В центрі виховного простору знаходиться будь-який заклад, але не школа, який ініціює партнерську співпрацю і залучення інших структурних одиниць (проект «Превентивний простір дружній до дитини» – Святошинський район м. Києва).

 

При створенні виховного простору нерідко складається ситуація, коли виховні системи шкіл, інших освітніх закладів, що входять у нього, менш сформовані і розвиваються не так інтенсивно, як інші компоненти. Виховний простір як організація більш високого рівня «підштовхує», синхронізує їхній розвиток.

 

Виховний простір може реалізуватися на рівнях освітнього закладу, муніципальному або регіональному, що дозволяє говорити про різні варіанти його функціонування.

 

Виховний простір може виникнути в результаті ініціативної діяльності як «зверху» (насамперед територіальних органів місцевого самоуправління, у тому числі – управління освітою), так і діяльності дітей з освоєння і привласнення життєвого простору, в основі якої лежать їхні особистісні потреби.

 

[Кириченко, В. І. Виховний простір: сутність і технологія створення [Електронний ресурс] / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // ПостМетодика. – 2009. – № 2. – С. 7–15. – Текст. дан. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Postmetodyka/index.html  (дата звернення: 23.11.11). – Загол. з екрана].

 

           

 

            При бажанні можна достатньо швидко спроектувати виховну модель чи створити проект виховного простору, але необхідно пам'ятати, о це – лише перший крок на довгій виховній стежині. Від моменту задуму до реалізації ідеї пройдуть роки, впродовж яких відбудеться багато змін. Сам досвід створюється власними зусиллями колективу однодумців у єдності наукового підґрунтя і педагогічної практики.

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова інформація