Під знаком Сонця

 

 

 

Під знаком Сонця : [католог]. – Луцьк : Ініціал, 2004. – 24 с.

 

 

 

 

У веселкових барвах вовняних ряден, золотавому сяйві солом'яних іграшок, зна­чущості символіки орнаменту відчуваємо подих часів проминулих. Тонка вервечка народних традицій пов'язує наше сьогодення з глибокою давниною, коли творчий геній української нації породив звичаї, обряди, праформи найрізноманітніших предметів. Традиції, за якими пращури будували жит­ло, співали, прикрашали одяг, відрізняли їх від сусідніх племен. З плином історії ці тра­диції корегувались часом, збагачувались новими знання­ми та досвідом, перетворюючись на священну скарбницю для нащадків. Існування українського народного мистецтва від доби палеоліту до наших днів - це творчий шлях нашого народу в часовому вимірі. Кожна доба позначена власними здобутками. Вони закарбовані у витончено простих, сповнених господарської мудрості та своєрідної краси виробах сільського теслі, бондаря, коваля, ткалі, вишивальниці тощо. Кожна річ народного майстра: чи то вишукана писанка, рогозяний козуб, глиняний глек або ж візерунок гаптованої сорочки - єднає нас, теперішніх, із предками. Адже вправна рука сучасного гончара видобуває із безформеної маси глини витончене горня, повторюючи рухи свого попередника, котрий працював декілька тисячоліть перед ним. Поряд із мовою та релігією традиції народного мистецтва стоять на сторожі душі нації. Вони - те життєдайне джерело, те всемогутнє Сонце, що не дозволяє розпорошитися у вирі лихоліть прадавньому народу. 

Виставка «Під знаком Сонця» демонструє досягнення українства на волинському матеріалі. Ткацтво, вишивання, писанкарство, обробка дерева, кори, соломи, витинанки Волині уособлюють мелос цього краю, його самобутність та унікальні відкриття в царині мистецтва. Як свідчення нерозривної спадковості поколінь, в експозиції представлено поряд твори безіменних митців минулого та сучасних майстрів, котрі дотримуються канонів давнини. Чимало у цьому гурті художників за фахом. Це освічені люди, які свідомо працюють у руслі народної школи. Сьогодні, в XXI столітті, вони своєю діяльністю намагаються оберігати від згасання священний вогонь минувшини, зміцнюють його новою енергією, вираз­ними барвами сучасності.

Додаткова інформація