Мультимедійний вечір пам’яті «Голгофа голодної смерті»

24 листопада 2016 року у читальній залі бібліотеки вихованці Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою низько голови схилити у скорботі перед пам’яттю людей різного віку, яких на родючих землях між буянням хлібів, між квітучими садами змушували вмирати від голоду.

Відкрийтесь, небеса,

Зійдіть на землю!

Усі українські села, присілки, хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Засяйте над планетою, – невинні душі!

Зійдіть на води й суші,

Збудуйте пам’яті невигасний собор!

Це 22-й рік.

Це 33-й рік.

Це 46-й рік.

Голодомор… Голодомор… Голодомор…

(Д. Павличко «Панахида за померлими з голоду»)

Впродовж багатьох десятиліть інформація про голодомор у літературі й ЗМІ свідомо замовчувалася, а архівні документи про цю трагедію були засекречені або частково знищені. Однак спроби викреслити із народної пам’яті ці страшні за своїми наслідками події виявилися марними. В сім’ях багатьох українців із покоління в покоління передаються усні й документальні свідчення і зберігається пам’ять про невинно загиблих рідних і близьких.

Документальний фільм «Великий голод», створений редактором ТСН журналістом Е. Лозовим  та режисером ТСН П. Овечкіним, ліг в основу мультимедійного вечору пам’яті «Голгофа голодної смерті». Це – стрічка про геноцид українського народу під час голодомору 1932-1933 років, свідомо й цілеспрямовано організованого урядом Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Автори фільму, мотивовані  прагненням якомога правдивіше висвітлити приховані сторінки Української історії для українців та всього світу, звернулися за консультаціями до визнаних дослідників історії та безпосередньо до численних жертв давніх подій, деякі з яких вперше розповідали про цю трагедію зі сльозами на очах… 

Голод 1932-1933 років, його витоки та наслідки, стали справжньою національною трагедією, тому у четверту суботу листопада кожен небайдужий українець хвилиною мовчання згадує загиблих та запалює свічки пам’яті.