Засідання мистецької вітальні, присвячене 70-річчю від дня народження Володимира Івасюка

25 березня для викладачів музичного мистецтва і художньої культури, слухачів курсів ВІППО, працівники відділу культури і мистецтв підготували та провели засідання мистецької вітальні «Життя як пісня», присвячене 70-річчю від дня народження Володимира Івасюка. Із світлин, відеокліпів, документальних кадрів, розповідей ведучих складався образ видатного українського композитора, виконавця, поета.

Його мелодії, його пісні, яких він написав понад сто, доходили до самого серця. І мовби чарівний камертон відзивалась на ті мелодії душа. А їх автор, молодий чоловік, аж ніяк не переймався славою, був все таким же, скромним, веселим, товариським. Створювати нові й нові мелодії було для нього так природно, як дихати, посміхатись. І злітали, линули у бузкові чернівецькі сутінки, серпанкові звуки, і народжувались сюїти, кантати, пісні… Народжувались, аби назавжди лишитись тут, поміж нас.

Давня легенда про дивовижне зілля руту-м’яту надихнула молодого композитора на створення чудового твору. «Червона рута» стала улюбленою піснею мільйонів людей, навіть тих, хто не знав імені її автора – Володимира Івасюка. А незабаром ця чарівна мелодія лунала по всьому світу. Володі було лише 19 років...

Володимир був не просто талановитим музикантом і композитором, поетом і співаком, альпіністом, лікарем, сином, братом. Він був талановитою людиною з чистою, відкритою до життя душею. Таким і залишився у серцях тих, хто щиро його любив. Про те, що в житті видатного українського композитора було кохання – світле і чисте, – можемо стверджувати, слухаючи його пісні. Адже такі твори, як «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Відлуння твоїх кроків», «У долі своя весна», «Два перстені», «Я ще не все тобі сказав», «Світ без тебе», «Тільки раз цвіте любов» не могли бути написані людиною з байдужим серцем...

Володимир Івасюк у страшні часи існування «великої і неподільної» насмілився репрезентувати світові загадкову, незнану і прекрасну землю з полонинами, плаями, горами, лісами, смереками і водограями. Країну з поетичною назвою – Україна. У нього не було жодної російськомовної пісні, жодної пісні про «світле майбутнє». Це був виклик режимові, якого йому не пробачили. У березні 2009-го Указом Президента України В. Ющенка Володимиру Івасюку присвоєно звання Герой України. Посмертно...

Ім’я ВОЛОДИМИР означає «Той, хто володіє світом». Та він і справді володів світом краси, музики, гармонії, світом наших душ. Він вийшов з весни, а весна – це буревій, і таким був він. Вийшов до людей рвійний, гарний, з чарівною піснею і пішов від нас таким же молодим, навіки тридцятирічним.

Додаткова інформація