Рівець Товій Михайлович

Товій Рівець – музикант, народний артист України

 

Народився Товій Рівець 5 січня 1947 року в м. Ківерці Волинської області в родині музично обдарованих людей. Батько Товія – Михайло Ісакович – музикант-скрипаль, котрий ще за Польщі організував весільний оркестр, одночасно викладаючи клас скрипки. Дідусь грав на кларнеті, дядько – на барабанах. Тітка, яку в роки Другої світової війни розстріляли нацисти, володіла унікальним голосом – мецо-сопрано. Сам Товій скрипку вперше взяв до рук у 4 роки. Грав на сцені Луцького Будинку офіцерів. А вії років уже грав із батьком у першому в Луцьку самодіяльному симфонічному оркестрі та в оркестрі музично-драматичного театру. «Можете уявити відчуття хлопчика, який вийшов на сцену зодягнутим у фрак, пошитий на вимогу тогочасного першого секретаря обкому партії... Я і зараз не пригадую щасливішого творчого стану», – згадує музикант. А ще Товій мріяв бути... філософом. Та життя склалося по-іншому.

Спочатку талановитий хлопець навчався в музичній школі №1 м. Луцька (клас скрипки і фортепіано), згодом – у Львівському державному музичному училищі. У 1967 році він закінчив Ленінградську ордена Леніна консерваторію імені М. Римського-Корсакова.

Після закінчення навчання дипломований скрипаль повертається на рідну Волинь, де розпочинає свою педагогічну діяльність на посаді викладача (клас скрипки) в Луцькому державному музичному училищі. Там знаходить і кохання. «Зізнаюся, закохався до нестями, як зустрів Вірочку. Моєю студенткою була, хоча між нами різниця в три роки, – каже маестро. – Я вдячний долі, що знайшов дружину-друга».

Паралельно молодий віртуоз працює у Волинській обласній філармонії, де поєднує обов’язки соліста-інструменталіста і лектора-мистецтвознавця. Концертна діяльність Товія Михайловича не обмежується музичним лекторієм. Перше визнання до творчого лідера приходить, коли він разом із однодумцями Є. Шихманом (художнім керівником) і Д. Ковригару (балетмейстером) бере участь у створенні ансамблю народного танцю «Волинянка». З 1969 до 1984 року Товій Рівець очолює оркестр ансамблю «Волинянка», котрий неодноразово отримував титули лауреата міжнародних фестивалів танцювальних колективів і підпорював своїм мистецтвом Польщу, НДР, Францію, Швецію, Мальту, Грецію, Туреччину, Єгипет. Оркестр «Волинянки» під керівництвом Товія Рівця завоював собі славу найкращого з оркестрів народних хореографічних колективів України. До 1990 року тривала співпраця музиканта з цим колективом у якості соліста.

Понад 50 років яскравого творчого життя Товія Рівця пов’язано з Волинською обласною філармонією. Блискуча музична освіта, глибокі знання з історії та теорії музики, багата творча уява та виняткові лідерські якості дають йому можливість ініціювати і реалізовувати мистецькі проекти, які стають знаковими у літописі музичного життя Волині.

На початку 1990-х років у філармонії, з'явився камерний оркестр під назвою «Кантабіле» (cantabile – загальновживаний італійський музичний термін, що в перекладі означає «наспівно»), ядро колективу сформували молоді ентузіасти, випускники Львівської та Київської консерваторій. У 1994 році оркестр очолив Товій Рівець. Професіоналізм і бездоганний художній смак вивели «Кантабіле» на нові висоти виконавської майстерності, за що колективу надано статус «академічний». З легкої руки маестро оркестр «Кантабіле» практикує таку форму концертного виступу, як лекція-концерт, де зображувальними засобами музики і слова слухачі мають можливість не лише сприймати шедеври світової класики, а й розуміти музичну мову та її характерні особливості, розрізняти стилі, жанри. Феноменальна здібність передавати енергетику музичного твору в анотаціях, виняткова ерудиція і яскравий артистизм Товія Рівця створюють неповторну ауру під час таких концертів.

Камерний оркестр «Кантабіле» – незмінний учасник відзначення державних свят в області, днів міст і селищ, ювілеїв підприємств. Із великим успіхом колектив гастролює за кордоном – в Литві (2006), Республіці Білорусь (2005, 2010), Греції (2004), Польщі (2004, 2006), Німеччині (1998,2000).

Оркестр неодноразово був одним із перших виконавців та активним пропагандистом творчості українських композиторів А. Штогаренка, М. Колеси, Я. Степового, Л. Ревуцького, А. Філіпенка, Д. Клебанова, І. Шамо, Г. Гаврилець, Ю. Ланюка, В. Камінського, В. Герасимчука, Г. Мірецького, В. Маника, В. Тиможинського. Відбулися авторські концерти М. Скорика, О. Козаренка, О. Саратського.

Підтвердженням високого творчого статусу Академічного камерного оркестру Волинської обласної філармонії «Кантабіле» стало присвоєння йому звання лауреата обласної мистецької премії імені Ігоря Стравінського (1998) та лауреата 12-го міжнародного музичного фестивалю «Січневі музичні вечори» (Брест, 2010).

Художній керівник оркестру Товій Михайлович Рівець у 1989 році удостоєний звання заслуженого працівника культури, а в 1997 – заслуженого діяча мистецтв України. За сумлінну творчу працю його відзначено численними грамотами обласного рівня, визнано лауреатом у номінації «Людина року – митець року» в 1997, 1999 і 2003 роках. За високі досягнення в розвитку музичного мистецтва у 2003 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. У 2009 році Товій Рівець здобув найбільше визнання своєї високої сценічної майстерності – звання народного артиста України.

«Для того, щоб у залі запалало хоча б десять свічок, ти маєш горіти на всі тисячу, – ділиться маестро своїм творчим кредо. – І тоді серця тих, хто прийшов, від маленьких до великих, будуть битися в унісон із твоїм, заради чого ти й живеш».

Напередодні ювілею Товій Михайлович продовжує самовіддане служіння краю своїм мистецтвом. «Справді, на сцені горю так само, як то було у 18 років, – зізнається артист. – Інакше не вмію, не виходить». Виховує юну зміну музикантів як викладач Волинського державного училища культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського. Як син свого народу, а також член правління Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Товій Рівець є постійним учасником громадських акцій на вшанування знакових дат у багатій історії єврейського населення Волині. Залишається й надалі патріотом рідної землі, яку щиро і непідробно шанує: «Я однолюб, таку вже маю вдачу. Хоча історична батьківщина для мене – Ізраїль, де живуть рідні, однак народився я у Ківерцях. На Гнідаві німцями розстріляні мої близькі під час війни, тут похована мама. Нарешті, тут, на Волині, колись давно батько вклав у мої руки скрипку, передаючи досвід багатьох поколінь, навчаючи через любов до музики любити людей, для яких граєш...Тому для мене немає рідніших і тепліших слухачів, аніж волиняни. На землі, де зростав, де зустрів своє кохання, серед людей, які вміють чесно працювати, любити життя і слухати музику, мені завжди комфортно душею і серцем».

 

Література:

Бубенщикова О. « Якщо у тебе є народ ...» / О. Бубенщикова // Волинська газета – 2009. – 15 жовт.

Бубенщикова О. Талант від Бога і для людей / О. Бубенщикова Волинська газета – 2009. – 16 лип.

Вірська В. З Любов’ю – Рівець / В. Вірська // Віче. – 2007. – 27 верес. – З жовт. – С. 3.

Дмитрієва Н. «Справжня музика», що бентежить серце через розум і збуджує розум через серце // Луцький замок. – 2003. – 28 серп.

Жижара Р. У кухні – кабінет, у спальні – архів / Р. Жижара // Сім’я і дім. – 2016. – 18 лют. – С. 8.

Згоранець О. Він був викладачем, вона – студенткою / О. Згоранець // Сім’я і дім. – 1997. – 2 жовт.

Концерти: такої музики давно не чули у Холмі // Волинь. – 2001. – 7 лип.

Рівець Т. « Я однолюб...» : [інтерв’ю із скрипалем, керівником камерного оркестру «Кантабіле» обласної філармонії Товієм Рівцем / інтерв’ю взяла Надія Гуменюк] // Віче. – 1996. – 22 серп.

Рівець Т. Справжнє мистецтво – живе і щире : коріння роду і слави Ківерцівщини : [інтерв’ю із художнім керівником Академічного камерного оркестру «Кантабіле» / розмову вела Інна Батенчук] // Вільним шляхом. – 2016. – 20 лют. – С. 4.

Стасюк С. Музика – у спадок / С. Стасюк // Аверс-прес. – 2009. – 1 жовт. – С. 1.

Товій Михайлович Рівець // Волинська обласна філармонія / керівник та авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк, 2015 – С. 102.

Філатенко А. Музика, народжена Богом і талантом // Волинь. – 2007. – 27 верес. – С. 12.

Філатенко А. Нова програма «Кантабіле» // Волинь. – 2005. – 15 листоп.

Штинько В. Браво, маестро! / В. Штинько // Волинь-нова. – 2001. – 24 трав. 

Штинько В. Перша скрипка Волині (Товій Рівець) / В. Штинько // «Роде красний...» : Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк, 1999. – Т. 3 – С. 873–881.

Додаткова інформація