Зустріч з переселенцями

«Крим – земля українська»

– під такою назвою 15 жовтня 2015 року в обласній юнацькій бібліотеці відбулася зустріч вимушених переселенців із Криму зі студентами 3-го курсу Луцького базового медичного коледжу.

Учасники знайшли кілька годин, аби завітати до бібліотеки й трішки розповісти про своє життя «до» і «після» анексії.

Після короткого екскурсу в історію кримських татар як народу та перегляду документальних фільмів на дану тему, підготовлених працівниками відділу мистецтв книгозбірні, першим узяв слово керівник ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов. Небагатослівно, але від душі, він подякував працівникам бібліотеки за цю зустріч, відмічаючи її важливість для того, аби всі ми почувалися єдиним народом.

Редван Закірьяєв, як то кажуть, «усміхнув» усіх присутніх блискучим почуттям гумору та енергійністю. Цей «Челентано», як його між собою називають наші місцеві кримчаки, кумедним українсько-російським суржиком розповів, як пішки покидав рідну Керч, як дружньо його прийняли хлопці-лучани на авторинку, нарізуючи на капоті свіже українське сало. Чарівна Ганна Грецька, лікар приймального відділення обласної дитячої лікарні, розповіла, що полюбила Луцьк, але все ж сумує за Кримом, його весняним цвітом, «йодованим» запахом моря та за смачною, ні з чим незрівнянною керченською хамсою, яка ввібрала в себе смак двох морів.

Не оминули дану зустріч і представники влади. Пешук Віталій Кирилович, головний спеціаліст відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій і національностей управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації, наголосив на готовності підтримати вимушених переселенців із Криму в будь-яких життєвих ситуаціях і запросив їх на окрему зустріч для детальної розмови з головою облдержадміністрації В. Гунчиком.

Представник обласного центру зайнятості запевнив у готовності допомагати вимушеним переселенцям у профорієнтації, професійному навчанні та працевлаштуванні й рекомендував звертатися за допомогою, не зволікаючи.

Після чаювання карпатськими травами з волинським медом, зустріч усе ніяк не можна було завершити – один спогад чіплявся за інший, політичні погляди перетиналися й породжували нові дискусії. Зробивши фінальне фото й провівши гостей, в організаторів зустрічі ще довго не сходили усмішки з облич. Юнацька бібліотека часто приймає гостей, але мало хто так веселить і надихає оптимізмом, як ці мужні люди, вирвані з рідної землі, але незламні у вірі в краще майбутнє. 

Колектив бібліотеки щиро сподівається, що це, зігріте першим опалювальним днем та гарячим чаєм, знайомство переросте в міцну дружбу та надихне на багато спільних проектів, навіть після того, як, дай бог, волинські кримчани повернуться на рідну землю. Про один із таких проектів домовилися конкретно, але поки це – секрет. Тож, слідкуйте за новинами бібліотеки!

Додаткова інформація