"Є поети для епох"

Україні таланить на великих жінок. Ліна Костенко одна з них. Вечір, який відбувся 19 березня в читальній залі нашої книгозбірні, був присвячений саме їй. Ця унікальна жінка належить до тих поетів, чиї твори читають не тому що так модно, престижно; а просто за нагальною потребою душі та велінням серця. Адже скільки б ми не цінували Ліну Костенко як совість нації, як би не поважали за безкомпромісність і чітку громадянську позицію, як би не схилялись перед її талантом, любимо ми її, все ж, за тонкий ліризм, за шалені барви почуттів та запаморочливі емоції, за здатність зі звичних та буденних слів ткати геніальні шедеври; за оспівування найпрекраснішого та найчистішого з усіх земних скарбів, з котрого, власне, і бере початок усе добре, істинне, справжнє, красиве – скарбу Великої Любові. Організатори дійства постарались відчинити двері в дивовижно яскравий світ художнього слова цієї видатної мисткині.

Вслухаючись в поетичні рядки, котрі натхненно декламували учні Луцького коледжу рекреаційних технологій і права, кожен з присутніх на імпрезі мав нагоду ще раз доторкнутись до чарівних струн її воістину неповторної лірики та почути свою власну мелодію, зімпровізовану з її образів, метафор, філігранно витончених слів…

Бо скільки б не існував цей наш іноді жорстокий, іноді безглуздий, але все ж дивний та прекрасний світ, нам завше :

«Так хочеться якоїсь етики.

Пера, і пензля, і струни.

Якоїсь дивної поетики 

В шляхетних німбах сивини».

Додаткова інформація