Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 140

Кривенький Степан – український самодіяльний композитор і поет

Кривенький Степан Федорович народився 6 квітня 1941 р. в с. Вільхівка Горохівського району Волинської області в сім’ї хліборобів.

Пісні малий Степанко міг слухати годинами. А скільки було радості, коли батько повернувся з фронту і привіз трофейну гармошку! Мабуть, саме тоді й зародилася мрія стати музикантом. Коли він пішов у третій клас, батьки віддали його в Горохівську дитячу музичну школу. Потім було навчання у Луцькому культосвітньому училищі, після закінчення якого працював у Горохівському районному будинку культури.

У 1959 р. створив у рідному селі хоровий колектив, що об’єднав різних за віком і професіями людей, якому дали ймення «Хлібодар». У репертуарі хору з’явилися перші авторські пісні:

«Вісімнадцята весна», «Вишиванка», «Хай родить хліб» та інші, які й нині – в репертуарі багатьох аматорських колективів.

Минали роки, відточувалася професійна майстерність. Степан Федорович навчився грати на фортепіано і цимбалах, сопілці і бандурі, саксофоні і гітарі, скрипці й трубі, тобто на всіх клавішних, духових і струнно-смичкових інструментах. Музикант швидко здобув повагу і визнання. Маючи ідеальний слух і майже не користуючись нотними палітрами, Степан Федорович виконував складні музичні твори, акомпанував усім хоровим колективам, що започаткували діяльність при районному закладі культури, а сьогодні удостоєні високих і почесних звань народних. Створив чоловічий квартет, до складу якого входили відомий в Україні художник-іконописець Олександр Корецький, Микола Лукашевич, Ярослав Ємчик і сам Степан Кривенький.

Його пісні полонили слухачів Луцька, Києва, Бреста, Мінська... «Хлібодар» став одним із найулюбленіших і найбажаніших колективів не тільки району і області, а й за кордоном.

Степан Кривенький прожив 51 рік і помер 15 вересня 1992-го, залишивши Україні і світові свої милозвучні, прості і водночас досконалі мелодикою, образністю, змістовністю пісні. Він – автор пісні «Волинь моя», що стала гімном волинського краю, а її мелодія звучить як позивні обласного радіо.

За щедрий талант і натхненну працю 14 листопада 1989 р. Степану Кривенькому присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».

У 1994 р. волинським скульптором Леонідом Українцем було виготовлено пам’ятник митцю і встановлено на його могилі у с. Вільхівці.

У 2001 р. на Волині запроваджено обласну мистецьку премію ім. С. Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Першим премії удостоївся «Хлібодар».

У 2007 р. С. Ф. Кривенькому присвоєно (посмертно) звання Почесний громадянин Волині.

15 травня 2011 р. до 70-річчя від дня народження С. Ф. Кривенького на будинку культури у с. Вільхівці відкрито меморіальну дошку. Того ж року започатковано районний фестиваль вокально-хорового мистецтва «Земле моя сонячна». 1 червня 2013 р. вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Фрунзе в обласному центрі на вулицю Степана Кривенького.

 

Література:

Денисюк В. Одержимі творчістю : про мистецькі та культурно- освітні училища Волині / В. Денисюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 228 с.

Про С. Кривенького – с. 209.

Співає Волинський народний хор. Пісенні скарби краю / упоряд. О. І. Стадник – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 480 с.

Бабій О. Краєзнавчі проекти на уроці громадянської освіти / О.        Бабій // Волинь очима науковців і практиків : історія, теорія, методика : матеріали наук.-практ. конф. – Луцьк, 2010. – С. 92-99.

Завада Л. Степан Кривенький – великий пісняр Волині / Л. Завада // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Рух опору тоталітарним і окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України і Волині : матеріали ХХХІ Всеукр. наук.-праці іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2009. – С. 269-274.

Боярчук П. Вшановано автора волинського гімну / П. Боярчук // Волинь-нова. – 2011. – 17 трав. – С. 3.

Влашинець Л. Фестиваль пам’яті Степана Кривенького знову відбувся на Рівненщині / Л. Влашинець // Горохів. вісник. – 2011. – 2 лип. – С. 6.

Влашинець Л. Якби ти жив, тату... / Л. Влашинець // Телерадіогазета. – 2011. – 6 квіт. – С. 1, 16-17.

Вулицю Лазо перейменують на вулицю Гонгадзе // Волинь-нова. – 2012. – 17 лист. С. 6.

Дідик О. Доля піснедара – наче яскрава зоря / О. Дідик // Горохівcький вісник. 2011. 21 трав. – С. 3.

Довгополова Е. Незгасній зорі Степана Кривенького / Е. Довгополова // Горохівський вісник. – 2011. – 26 лют. – С. 2.

Колесник Д. Ювілей Степана Кривенького / Д. Колесник // Горохівський вісник. – 2011. – 7 трав. – С. 3.

Кумановська В. М. «Гірка зоря Степана Кривенького» / В. М. Кумановська // Яровиця. – 2014. – № 3. – С. 115-120.

Новосад Н. Світло згаслої зорі / Н. Новосад // Горохівський вісник –

2012.– 14 квіт. – С. 6.

Пам’ять : перший фестиваль імені Степана Кривенького // Волинь-нова. – 2011. – 4 черв. – С. 2.

Реалії життя : те, що знають на Волині, не відоме у столиці? // Волинь-нова. – 2012. – 25 жовт. – С. 2.

Собуцький А. Почесні громадяни Волині. Хто вони? / А. Собуцький // Сім’я і дім. – 2014. – 20-26 берез. С. 12.

Філюк Р. Творець гімну Волині / Р. Філюк // Волинь-нова. – 2011 – 9 квіт. – С. 9.


Додаткова інформація