Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 140

Кондратович Олександра – український педагог, краєзнавець, етнолог

Народилася Олександра Павлівна Кондратович 13 березня 1936 р. в селі Кримне Камінь-Каширського району. ЇЇ мама Надія Антонівна походила із заможної, шанованої родини Зенкевичів. Батько – Павлин Федорович був знаним майстром. Займався теслярством, столярством, бондарством. У сім’ї Кондратовичів зростало п’ятеро дітей. Ще п’ятеро пішли в засвіти у віці 2-3 місяців. Страшні часи воєнного лихоліття чорними карбами лягли на долю родини. Старший брат Сергій пішов до лав Української повстанської армії. Батька 1944 р. замордували енкаведисти. Нелегкими були і повоєнні роки. Мама часто хворіла, проте дбала, щоб наймолодша Олександра добре вчилася. Старанна учениця обрала фах вчителя, який здобула в Камінь-Каширському педучилищі. Закінчила його у 1955 р. з відзнакою.

Два роки Олександра Павлівна проживала й працювала на Херсонщині. Через хворобу мами повернулася на Волинь. Вчителювала в Качинській школі й доглядала маму. Водночас здобувала вищу освіту на заочному відділенні Одеського держуніверситету імені І. Мечникова, який також закінчила з відзнакою. З 1963 р. працювала в Нуйнівській середній школі. У 1966 р. була направлена на роботу до Ворокомлівської школи Камінь-Каширського району. З педагогами-однодумцями спільно розбудовували школу. За кілька років сумлінної праці вчительський колектив був відзначений на обласному рівні. Заступника директора Олександру Кондратович за вміло організовану роботу переведено на посаду завідувача Камінь-Каширського районного методкабінету. З 1980 по 1985 р. займала посаду заступника голови обласного відділення Педагогічного товариства УРСР. З того часу проживає в Луцьку. Тривалий час працювала в загальноосвітній школі №19, займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У 1991-2004 рр. викладала учням народознавство, керувала літературною студією «Фольклорна веселка».

Олександра Кондратович – педагог за покликанням. Володіючи блискучими знаннями, вміє доступно подати навчальний матеріал, знайти підхід до кожного учня, зацікавити його. На уроках використовувала різноманітну додаткову інформацію, що сприяла розширенню кругозору учнів, кращому засвоєнню складних тем. Сама захоплювалася народною творчістю та залучала до художньої самодіяльності учнів і вчителів.

Завдяки наполегливості, старанності, доброзичливості Олександра Павлівна здобула шану і визнання краян, удостоєна звань «Учитель-методист», «Учитель вищої категорії», «Відмінник народної освіти».

Ще одним покликанням Олександри Кондратович є праця на благо рідного краю. Дослідницею зібрана надзвичайно багата автентична спадщина народної культури поліщуків. Від цікавих респондентів записані пісні, перекази, оповіді, обрядодійства, звичаєва культура населення Волинського Полісся. Народні скарби увійшли до багатьох фольклорно-етнографічних праць Олександри Павлівни. Книги «Калиновий квіт Полісся» (1994, 2007), «Весілля на Поліссі» (1996), «Народний календар Волинського Полісся від свята до свята» (2009) сьогодні стали першоджерелами вивчення родинної обрядовості, календарної звичаєвості, народнопісенної творчості поліського краю.

Ряд праць О. Кондратович присвячені темі возвеличення жінки-матері у пісенному фольклорі, обрядовій культурі: «Як у лузі калинойка з квітами» (1993, 1999), «Народини, або Дарована Богом свіча: родильні звичаї Західного Полісся» (2004), «Коса ж моя шовковая» (2006). З її ініціативи в школах Камінь-Каширського району були започатковані «Уроки Матері».

Важливим у діяльності Олександри Кондратович є й історико- краєзнавчий напрямок. Населеним пунктам рідного краю присвячені такі праці: «Нуйно: на скрижалях історії і сьогодення» (2006), «Кримно і Бронниця: минувшина та сьогодення» (2011).

На пошанування знаного фольклориста, етнографа, музейника, краєзнавця О. Ошуркевича О. Кондратович підготувала літературно-художнє видання «Олекса Ошуркевич: з антеїв Волинської землі» (2012). На його сторінках вона знайомить читачів з життєвим шляхом, дослідницько-пошуковою, науковою роботою видатного волинянина на ниві української народної культури, подає аналіз найвідоміших його праць.

Олександра Кондратович у 2014 р. подарувала волинянам нове напрацювання – книгу «Продиктоване серцем». До неї увійшли вибрані статті, що друкувалися в наукових збірниках, періодиці: «Життя з Богом у серці», «Покровонько-Мати, заклич весілля до хати», «Брат і сестра: еволюція стосунків», «Божі провісники весни» та інші. У цьому ж році вона стала першим лауреатом премії імені Василя Кмецинського за краще історико-краєзнавче дослідження.

Дослідницька й творча палітра Олександри Павлівни багата та різнобарвна, тому викликає щире зацікавлення науковців, фольклористів, краєзнавців, журналістів. Про її життєвий шлях та досягнення у вивченні пісенної творчості рідного Полісся, звичаїв та обрядів його мешканців знято передачу із телециклу «Роки і долі» (О. Сорочук, Волинська державна телерадіокомпанія), «І тиха пісня полісянки» (Марія та Ігор Лукашевичі, Волинська обласна дитяча кіностудія «Боривітер»). Сценарій невтомної трудівниці ліг в основу фільму «Ягідні пісні». Її зусиллями реконструйовано весільний обряд розплітання коси в с. Видричі Камінь-Каширського району «Благословіте, батьку й мати, косу розплітати».

Олександра Павлівна є лауреатом обласної премії імені Миколи Куделі (2007) та удостоєна звання «Почесний краєзнавець України» Національної спілки краєзнавців України.

 

Література:

«Як у лузі калинойка з квітками» : образ Жінки-Матері в народно-пісенній творчості Полісся. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 16 с.

Калиновий квіт Полісся : народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині / зібрала і впоряд. О. П. Кондратович. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 226 с.

Весілля на Поліссі :     800-річчю Каменя-Каширського присвячується. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 112 с.

«Як у лузі калинойка з квітками» : возвеличення Жінки – Матері в пісенному фольклорі Волинського Полісся. – Вид. 2-ге., доп. – Луцьк : Медіа, 1999. – 96 с.

Література рідного краю. 5-6 Волинь / упоряд. : О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова. – Луцьк : Волин. обл. друк., 1999. – 100 с.

Народини або Дарована Богом свіча : родильні звичаї Західного Полісся. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. - 132 с.

Нуйно: на скрижалях історії та сьогодення. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 152 с.

Коса ж моя шовковая... : дівоча коса у побуті, звичаях та обрядах поліщуків. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 98 с.

Українські звичаї: Народини. Коса ж моя... – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 240 с.

Калиновий квіт Полісся. Пісенні скарби краю : народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині / зібрала та впорядкувала О. П. Кондратович. – Вид. 2-ге, доп. –Луцьк : Волин. кн., 2007. – 248 с.

Народний календар Волинського Полісся від свята до свята. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 200 с.

Кримно і Бронниця : минувшина та сьогодення : іст.-краєзн. нарис. Луцьк : Твердиня, 2011. – 176 с.

Олекса Ошуркевич: з антеїв Волинської землі : 80-річчю від дня народж. присвяч. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2013. – 120 с. Продиктоване серцем : зб. вибр. ст. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 192 с.

Возвеличення Жінки-матері в пісенному фольклорі Західного Полісся : народна творчість українців у просторі та часі // Берегиня : матеріали між нар. наук. конф. в рамках VI Між нар. фестивалю укр. фольклору «Берегиня». – Луцьк, 2010. – С. 467-479.

Поліські традиції плекання дитини // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 року : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 52-56.

Вступне слово // Ошуркевич О. Мелодії Червоної калини : зб. пісень. – Луцьк, 2011. – С. 3-5.

Духовної ниви ратай // Мелодії червоної калини : укр. нар. пісні нац.-визвол. боротьби / записи, впоряд. О. Ошуркевич. – Луцьк, 2011. – С. 3-12.

З Україною в серці : вступ. ст. // Олекса Ошуркевич: до народних джерел : біобібліогр. покажч. – Луцьк, 2011. – С. 9-17.

Моєму Кримну : [вірш] ; Слово до читача // Кримно і Бронниця : минувшина та сьогодення : іст.-краєзн. нарис. – Луцьк, 2011. – С. 3, 4-5.

Від автора // Олекса Ошуркевич: з антеїв Волинської землі : 80 -річчю від дня народження присвяч. – Луцьк , 2013. – С. 3-5.

Дорогами Тараса. Дослідження Олексою Ошуркевичем пісенної скарбниці Шевченкового краю // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Матеріали четвертої Всеукраїнської наук.-етнограф. конф., присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича 16-17 квіт. 2013 року : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 13-15.

Життя з Богом у серці // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.- етногр. конф., присвяч. 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича 16-17 квіт. 2013 р. : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 244-250.

Роль фольклорних колективів у вивченні, збереженні та поширенні духовних надбань українського народу : з досвіду роботи фольклорних колективів Камінь-Каширського району // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст.-конф. присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю Магдебурзького права. м. Ковель, 12-13 груд. 2013 р. : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 427-430. : іл.

Божі передвісники весни // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею. : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 5 – С. 429-433.

Житель Берестечка понад 30 років досліджував Тарасову творчість // Вісник. – 2014. – 6 берез. С. 13.

Сакральність традицій / іл. М. Волошина // Лісовий вісник. – 2014. – Ч. 1 (28). – С. 20-21.

Шевченкіана Олекси Ошуркевича // Горохів. вісник. – 2014. – 17 трав. – С. 2.

У кожній її вишиванці – енергетика любові // Волинь-нова. – 2014.   – 20 лют. – С. 8.

Все життя з Великим Кобзарем у серці [краєзнавець Олекса Ошуркевич] // Слово Просвіти. – 2015. – 21-27 трав. – С. 13.

На Поліссі печених поросят везли освячувати на санчатах : а особливо богомільні люди четвергували : [розмова з Почесним краєзнавцем України Олександрою Кондратович про звичаї і обряди / розмовляла О. Куцик] // Слово Волині. – 2015. – 9 квіт. – С. 4.

Озираючись на пройдене: [спогади про роботу як завідувача Камінь-Каширського райметодкабінету та заступника голови облвідділення Педтовариства УРСР] // Пед. пошук. – 2015. – № 1 (85). – С. 65-68.

Подарунок для Ліни Костенко: книжку її поезій [«Маруся Чурай»] вручну зробили волиняни // Вісник. – 2015. – 19 берез. – С. 9.

Зустрічі [з Олександрою Кондратович у бібліотеці-філії № 5 міста Луцька] : поліські пісні й легенди від Олександри Кондратович // Волинь-нова. – 2014. – 3 черв. – С. 2.

Надольська В. В. Берегиня правічної народної мудрості / В. В. Надольська // Кондратович О. Продиктоване серцем : зб. вибр. ст. / О. Кондратович. – Луцьк, 2014. – С. 5-8.

Шишко Л. На Старий Новий рік ворожать, щедрують, роблять збитки / Л. Шишко // Відомості-інфо. – 2014. – 9-15 січ. – С. 4.

Волинянка отримала премію [імені Василя Кмецинського] за найкраще дослідження // Сім’я і дім. – 2015. – 22 січ. – С. 2.

Карпук В. У спогадах лину в минуле / В. Карпук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сереховичі та Старовижівщина у світовій та українській історії : матеріали 53 Всеукр іст.-краєзн. наук. конф. , присвяч. 24-й річниці Незалежності України : наук. зб. – Луцьк, 2015. – С. 498-502.

Приходько Т. Визнання творчих надбань корифея краєзнавства / Т. Приходько // Полісся. – 2015. – 20 січ.– С. 3.

***

Мірошниченко-Гусак Л. 13 березня 75 років від дня народження О. П. Кондратович (1936) – волинського педагога і етнографа / Л. Мірошниченко-Гусак // Календар знаменних і пвм’ятних дат Волині на 2011 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2010. – С. 40-43.

Додаткова інформація