Кравчук Михайло Пилипович

Михайло  Кравчук –  український вчений-математик

12 жовтня 1892 року у селі Човниця Луцького повіту (нині Кі­верцівський район Волинської області) в родині Пилипа Йоси­повича та Адельфіни Фрідріхівни народився син Михайло. Як згадує жителька с. Чониця Анастасія Соколюк (1888-1973), яка три роки проживала в оселі Кравчуків: «...у сім’ї розмовляли тільки українською мовою, хоч мати навчила дітей і польської, і французької, і німецької..., привчала усіх своїх дітей: Костянти­на, Вікторію, Михайла, Єву до порядку та дисципліни».

Мати Михайла Кравчука була освіченою жінкою і, крім іно­земних, мов добре знала світову літературу, історію, грала на фортепіано, була доброю, сильною жінкою. Своє життя повніс­тю присвятила вихованню дітей. Господарством сім’я не займа­лася. Земельний наділ, який мали від діда Йосипа Кіндратовича, батько Пилип Йосипович подарував братові.

Початкову освіту Михайло Кравчук здобув удома. У 1901 році вся родина переїздить до Луцька, де Михайло вступає до пер­шого класу прогімназії, яку в 1907 році було реорганізовано в гімназію, яку закінчив із золотою медаллю в 1910 році. У ті роки Луцька гімназія була однією з найкращих у місті. У ній працю­вала ціла плеяда учителів, один з них - Михайло Костянтинович Черкаський (1879-1929).

Після закінчення гімназії М. Кравчук їде до Києва, де в 1910 р. вступає на математичне відділення фізико-математичного фа­культету університету Св. Володимира (нині Київський націо­нальний університет імені Тараса Шевченка).

У той час в університеті працювало видатні математики В. П. Єфремов, Д. О. Граве, Г. В. Пфейфер та ін. З великим захоплен­ням М. Кравчук вивчає тут математику, фізику, астрономію, бере участь у роботі наукових семінарів з теорії груп, теорії ідеалів, теорії епілептичних функцій під керівництвом професорів Д. О. Граве та Б. Я. Букреєва. Цікавиться філософськими проблемами природознавства тощо. Треба відзначити, що науковий семінар професора Граве при Київському університеті поступово пере­ріс у відому алгебраїчну школу, яка дала таких блискучих вчених, які пізніше самі створювали свої наукові школи (М. П. Кравчук, М. Г. Крейн, Б. М. Делоне, О. Ю. Шмідт, М. Г. Чеботарьов, о. М. Островський та ін.).

Студент М. Кравчук не був політичним діячем, він, як у ті часи більшість студентів Київського університету, підтримував ідею національного відродження та розвитку української куль­тури. В цей час часто відвідував Український клуб в Народно­му домі, де український театр під керівництвом М. Старицького ставив вистави. Бував на засіданнях студентського громадського об’єднання «Українська громада». Дискусії в Українському клубі формували світогляд молодого Михайла Кравчука.

У 1914 році М. Кравчук закінчує університет з дипломом 1-го ступеня (диплом № 57 172 видано 12. XII. 1914). Невдовзі універ­ситет евакуюють на схід, і М. Кравчук у 1915-1916 роках живе в Москві, де знайомиться з школою російських математиків, го­тується до наукової та професорської діяльності. З 1917 р. - М. Кравчук - член Українського наукового товариства в Києві. В 1918 році стає приват-доцентом Київського університету, згодом з 1919 року долучається до фізико-математичного товариства при Київському університеті. В 1919 році ним було опублікова­но перший переклад українською мовою підручника геометрії Кисельова. Переклад здійснив М. Кравчук. Згодом підкомісія Інституту української наукової мови під головуванням Михайла Пилиповича створила тритомний математичний словник.

У 1919-1921 роках М. Кравчук працює вчителем, директором школи в с. Саварки (тепер Богуславського району на Київщині). Тут він знайшов учня Архипа Люльку, який пізніше став акаде­міком, конструктором першого турбореактивного двигуна. Був наставником і легендарного конструктора Сергія Корольова.

У кінці 1921 року М. Кравчука викликали до Києва для робо­ти у вищій школі. Михайло Пилипович почав читати курс лек­цій з математики в Київському політехнічному інституті, а на­ступного року - в Київському інституті народної освіти. Згодом його запрошують читати лекції у ветеринарний інститут. З 1923 року М. Кравчук – професор Київського сільськогосподарсько­го інституту. Очолює комісію математичної статистики Україн­ської Академії наук. У 1924 році  захистив докторську дисер­тацію, отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У цьому ж році виступає на II міжнародному математично­му конгресі в Торонто. Ці роки були надзвичайно плідними, М. Кравчук публікує близько сорока праць. Його ім’я стає відомим в наукових колах зарубіжних країн, а праці математика були надруковані в математичних виданнях Торонто, Цюріха, Палер­мо, Буенос-Айреса, наукових журналах Паризької Академії наук. Американська асоціація математиків надає йому запрошення продовжити свою наукову діяльність у США, та М. Кравчук від­мовився від цього запрошення. В 1925 році він одержав звання професора, став членом Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, очолив кафедри ряду столичних вузів. Михайло Кравчук – один з перших, хто розпочав викладати теорію застосування матема­тики у фізиці, хімії, біології.

У 1928 році їде на Міжнародний конгрес математиків у Бо­лонью (Італія), де виступив з цікавими доповідями, а по дорозі додому – відвідував Математичне товариство в Парижі, де його доповідь була визнана провідними ученими Франції і надруко­вана в бюлетені товариства.

У 1929 році М. Кравчук обраний дійсним членом Всеукраїн­ської Академії наук, ученим секретарем ВУАН. Він стає наймо­лодшим академіком у віці 37 років.

Михайло Пилипович Кравчук написав ряд підручників з математики для вищої школи. Особисто переклав українською мовою підручники для шкіл, брав участь у розробці програм, виступав на зборах викладачів математики з доповідями про ви­кладання алгебри та геометрії в середній школі. Був ініціатором проведення першої в Україні математичної олімпіади школярів. Він є автором понад 180 наукових праць, понад десяти моногра­фій з різних галузей математики. Його математичні методи були використані при створенні першого в світі комп’ютера, викорис­товуються й тепер в еру ІТ- технологій.

У 1930 році в м. Харкові почався організований радянською владою показовий судовий процес над «контрреволюційною ор­ганізацією» «Спілкою визволення України» (СВУ). Це було по­чатком погромів української інтелігенції. Михайлу Кравчуку запропонували виступити на процесі суспільним обвинувачувачем. Він відмовився. Цього М. Кравчуку пробачити не могли. У 1934 році Михайло Кравчук очолив відділ математичної статис­тики Інституту математики ВУАН.

1937 рік увійшов в історію України як рік, про який боляче говорити, адже українці пройшли випробування ГПУ – НКВС. Доноси, наклепи, арешти, в’язниці. Саме в 1937 році з’являються перші погромні статті проти М. Кравчука у пресі (у тому числі з підписом його колишнього вчителя Д. Граве). «Коли мене ві­зьмуть – не захищайте мене, говорив він своїм учням, – всерівно не допоможете, а себе підставите під удар». Небагатьом вистачи­ло мужності стати на захист свого вчителя, серед них були – Й. Погребиський, Ю. Соколов, О. Смогоржевський, П. Бондаренко.

Михайла Кравчука звинуватили в націоналізмі, шпигунстві, антирадянщині. 12 вересня 1938 року Й. Сталін підписав ви­рок видатному математику М. Кравчуку та ще 633 політичним в’язням з України. За дослідженням професора І. Качановського (США), ім’я М. Кравчука стояло другим у списку тих, кому було призначено другу категорію покарання, тобто тривалий термін ув’язнення та заслання. 21 вересня 1938 року, згідно з матеріала­ми справи, що зберігається в архіві СБУ, слідчі НКВС пред’явили М. Кравчуку офіційне звинувачення, затверджене наркомом внутрішніх справ УРСР Олександром Успенським та генпрокурором СРСР Андрієм Вишинським. Військова комісія Верховно­го Суду СРСР в Києві 22 вересня 1938 року менш ніж за пів годи­ни розглянула справу академіка М. Кравчука, та засудила його до 20 років ув’язнення. Вченого-математика заслали на Колиму та направили на роботу в шахту, в якій добували золоту руду.

М. П. Кравчук знав, що живим він не вийде. «Сталінський лабіринт розв’язки немає», після страшних випробувань у 1942 році відійшов у вічність академік Михайло Кравчук. Не ста­ло автора сотень наукових робіт із алгебри, теорії чисел, теорії функцій, матриці перестановок, трансцендентних, диференці­альних та інтегральних рівнянь з алгебри тощо. Навіть у неволі він старався плідно працювати.

15 вересня 1956 року вченого було реабілітовано «за відсут­ністю складу злочину», а в 1992 році поновлено в складі дійсних членів Академії наук України. У цьому ж році ім’я Михайла Кравчука занесено ЮНЕСКО до Міжнародного календаря ви­значних наукових діячів.

На території Національного університету «Київський полі­технічний інститут», де працював академік Михайло Кравчук протягом 1921-1938 років та був засновником Центру матема­тичних досліджень, який згодом став Інститутом математики НАН України, встановлено пам’ятник М. Кравчуку, діє музей, відбуваються міжнародні наукові конференції імені академіка Михайла Кравчука.

В м. Луцьку іменем М. Кравчука названо одну з вулиць. Уста­новлено меморіальну дошку на будівлі, де в свій час була Луцька гімназія. Бережуть пам’ять про академіка М. Кравчука і на його малій батьківщині в с. Човниця Ківерцівського району, де з ініці­ативи місцевої громади створено музей імені М. Кравчука. «Моя любов – Україна і математика», - таким було його життєве кредо.

 

Література:

 «Михайло Кравчук - Гомер математики», математик від Бога, педагог від серця // Сім’я і дім. – 2013. – № 3. – С. 14- 17.

Богуш М. І. Ківерцівщина: крізь віки і долі : іст.-краєзн. нари­си / М. І. Богуш, Г. І. Павленко. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 520 с.

Грузія Д. В. Кравчук Михайло Петрович / Д. В. Грузія, Я. Л. Примаченко // Енциклопедія історії України.- Київ, 2008. - Т. 5.

Карабін Н. 12 жовтня 120 років від дня народження М. П. Кравчука (1892-1942) - українського вченого-математика / Н. Карабін // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2012 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; Волинська ОУНБ ім. Олени Пчілки; ред.-упоряд. В. В. Бабій, Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. - Луцьк, 2011. - С. 151-156.

Коваленко О. Учений з ликом Христа / О. Коваленко // Освіта України. – 2014. – 10 берез. – С. 14.

Котис О. Колесо історії. Луцьк / О. Котис // Хроніки Любарта. – 2015. – 13 серп. - С. 15.

Кратко М. І. Михайло Кравчук як історик математики / М. І. Кратко // Пед. пошук. – 2012. – Вип. 1 (73). – С. 3-8.

Криштапюк Л. Родина Лукашуків і музей Михайла Кравчу­ка в селі Човниця / Л. Криштапюк О. Верни дубов // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Во- лодимир-Волинського та Волині : матеріал XLVII Всеукр. наук, іст.-краєзн. конф., присвяч. 1025-й річниці Хрещення Київської Русі та першої писем, згадки про м. Володимир-Волинський, м. Луцьк - м. Володимир-Волинський, 19-20 черв. 2013 р.: наук. зб. / ред. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 302-304.

Лівіцька О. Учений із Човниці / О. Лівіцька // Волин. газ. – 2012. – 15 берез. – С. 11.

Про математика М. П. Кравчука – с. 495-497.

 

Штинько В. Незабутні: введено в обіг пам’ятну монету «Ми­хайло Кравчук» / В. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – 22 берез. – С. 2.

Додаткова інформація