Василь Кухарський – заслужений вчитель Української PCP

 

Відомий волинський педагог Василь Вікторович Кухарський народився 28 лютого 1919 року. Трудову діяльність розпочав у 1938 році вчителем української мови і літератури Новоцибулівської семирічної школи Ободівського району Вінницької області. У 1940 році його було призвано до лав армії. З перших днів війни брав участь у боях у складі 134 артполку 95 дивізії Південно-Західного фронту, в обороні міст-героїв Одеси і Севастополя. Був у полоні і звільнений у лютому 1945 року частинами радянської армії.

У січні 1946 року приїхав на Волинь. Призначений спочатку директором Ківерцівського, а згодом Любитівського дитячих будинків, у надзвичайно складних умовах опановував мудрість управління педагогічними колективами. У 1948-1959 роках працював завідувачем Ковельського районного відділу народної освіти (з перервою на 1951-1952 роки, протягом яких обирався заступником голови Ковельської районної Ради депутатів трудящих). У Ковельській районній газеті широко відображено діяльність Василя Вікторовича на цій посаді. Свої зусилля спрямовував на відбудову та будівництво шкіл, забезпечення навчальних закладів керівними та педагогічними кадрами, створення матеріально-технічних умов організації навчально-виховного процесу, охоплення усіх дітей шкільного віку навчанням та ліквідацію неписьменності тощо.

У 1961 році Василя Вікторовича призначено завідувачем Волинського обласного відділу народної освіти. На цій посаді він перебував до 1964 року. У серпні 1962 року на сесії обласної Ради депутатів трудящих слухалось питання про розвиток освіти в області. В. В. Кухарський в доповіді глибоко проаналізував діяльність навчальних закладів Волині в нових умовах, зупинився на завданнях педагогічної громадськості щодо виконання Закону про загальне обов’язкове навчання, про навчання працюючої молоді, зв’язки школи з виробництвом, роботи дошкільних закладів освіти тощо.

Результативним став 1962-1963 навчальний рік. Показник успішності учнів зріс до 96,5%. Суттєво зміцнилась матеріально-технічна база шкіл: на початок 1963-1964 навчального року створено 657 кабінетів, 106 груп продовженого дня на 5700 учнівських місць, в 100 пришкільних інтернатах проживало 3552 учні, при 208 школах організовано підвіз 5000 школярів.

У 1964 році В. В. Кухарський перейшов на роботу в середню школу № 7 міста Луцька, педагогічний колектив якої очолював сімнадцять років (1964-1981).

Він прагнув до заміни традиційно-пояснювального типу навчання творчим. І тих, кого важко переконати словами, Василь Вікторович запрошував на свої уроки історії. І це було найвагомішим аргументом. Бо на уроках директора завжди панував дух творчості, високої інтелектуальності, радісної праці.

Однією з проблем, над якою працював педагогічний колектив, було підвищення ефективності навчання в умовах кабінетної системи. Середня школа №7 однією з перших на Волині перейшла на кабінетну форму навчання. Поряд з цим великої уваги керівник надавав військово-патріотичному вихованню учнів. За його безпосередньої участі у школі було збудовано 50- ти метровий тир, створено кабінет початкової військової підготовки.

Своєю щоденною працею Василь Вікторович стверджував, що директор школи - це водночас учитель і вихователь, чуйний наставник педагогів і вимогливий керівник колективу, громадський діяч, творчий дослідник і ретельний господарник.

Протягом багатьох років Василь Вікторович постійно співпрацював з Волинським інститутом удосконалення кваліфікації вчителів і як завідувач обласного відділу народної освіти, і як директор школи. Школа № 7 використовувалась як опорна для проведення обласних семінарів, практикумів з метою поширення досвіду директора та педагогічного колективу. Він виступав на курсах перед директорами з питань управлінської діяльності, ділився з колегами досвідом підготовки до проведення атестації вчителів, вчив практики ефективної роботи керівника навчального закладу тощо. Його лекції викликали великий інтерес у слухачів курсів. Питання «Про позитивний досвід роботи СШ № 7 міста Луцька за кабінетною системою навчання, комплексного використання засобів навчання» вивчено і розглянуто на засіданні Ради інституту в 1976 році та рекомендовано до впровадження у практику роботи шкіл області.

В. В. Кухарського відзначено орденом Трудового Червоного Прапора, 7 медалями, значком «Відмінник народної освіти УРСР», почесним званням «Заслужений вчитель Української PCP».

Додаткова інформація