Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 61

Благодійна виставка «Великодні дзвони дзвонять»

3 квітня в читальному залі бібліотеки відкрилась благодійна виставка «Великодні дзвони дзвонять». На ній представлені оригінальні поробки учнів  Луцького НВК №9, під керівництвом Жанни Козлової. Окрім того, із своїми виробами та майстер-класом з виготовлення керамічного великоднього віночка долучилася відома майстриня Катерина Новак. Повсякчас, а особливо напередодні великодніх свят, кожен з нас має можливість проявити милосердя та допомогти тому, хто цього потребує. Бібліотекарі та небайдужі читачі, учні та їх батьки хочуть підтримати хлопця Максима, який через хворобу немає змоги ходити.

На виставку була запрошена мама хлопця Лілія, яка має чуйне та велике материнське серце.

Ведуча заходу Любов Фрадинська розповіла про непросту долю хлопця «У свій час біологічні батьки, побачивши новонародженого Максима, відмовилися від дитини, і залишили його у пологовому будинку. Звідти він потрапив у дитячий будинок. Коли Лілія прийшла туди, прочитавши статтю про активного, красиво хлопчика, аби познайомитися з маленьким Максимком, він дуже зрадів, але ховав свої руки за спиною. Боявся, що коли жінка побачить, що в нього нема пальців – не захоче забирати. На щастя, сім’я Вотякових його всиновила. Сьогодні Лілія та Сергій, окрім Максима, мають ще й доньку Євгенію – також прийомну».

Навчався хлопець у луцькій школі №25. З дитинства його не обмежували у розвитку, тому вже у 8 років Максим з батьками підкорив Говерлу. А ще він добре плаває. На всеукраїнських змаганнях із плавання виборював перші місця. Після закінчення школи хлопець разом із батьком поїхав працювати у Київ. Там він був оператором комп’ютерної системи у супермаркеті «Сільпо». Згодом з родиною переїхав у Донецьк, куди тата Сергія запросили на хорошу роботу, мали дім неподалік нині зруйнованого аеропорту. Війна ж абсолютно змінила життя родини.

«Я їхала на Волинь у родинних справах тільки на тиждень, – пригадує Лілія, мама Максима. – Відповідно, одягу взяла дуже мало. А за тиждень зателефонував чоловік Сергій і сказав, що повертатися нема куди, і сам згодом, потрапивши під кілька обстрілів, приїхав до мене».

Максим мав кохану дівчину, з якою мешкав в одному з донецьких містечок. Але вона захворіла на невиліковну хворобу, минулої весни її не стало. Максима ж вивезли на Волинь волонтери. Через вроджені вади у нього виникли проблеми зі стегновими суглобами. Спочатку біль був майже непомітним, та зараз кожен необережний рух змушує хлопця страждати. Операцію із заміни суглобів Максиму повинні зробити безкоштовно, адже він інвалід 1-ї групи. Управління охорони здоров’я області каже, що поки таких суглобів для операції у них нема. Коли з’являться – невідомо. А тим часом він кожного дня страждає від нестерпного болю. Зібрати самим понад 100 тисяч гривень на операцію та реабілітацію родині, яка стільки пережила й стільки втратила, немислимо.         

Ми просимо небайдужих людей допомогти цій сім’ї (реквізити для допомоги Максимові: «ПриватБанк», № 5168 7573 4004 7853).

Додаткова інформація