Мистецька година до 120-річчя від дня народження Наталії Ужвій

6 вересня у бібліотеці відбулася мистецька година до 120-річчя від дня народження української актриси, нашої землячки Наталії Ужвій «Поетеса української сцени». Про її нелегку долю, театральне оточення дізналися студенти першого курсу Національного університету харчових технологій.

Вона народилася в Любомлі 8 вересня 1898 року в багатодітній родині. Жінка-актриса, жінка-епоха. Її недарма називали поетесою української сцени. Чимало «страждаючих героїнь» переконливо зіграла, проплакала актриса – Євдокію Козлову у фільмі «Виборзька сторона, Олену Костюк у «Райдузі», Анну Задорожну в «Украденому щасті» І. Франка, Софію Коломійцеву в «Останніх» М. Горького, Раневську у «Вишневім саду» А. Чехова. Ужвій «купалась» у ролях гострохарактерних, яскравих, іскрометних – Беатріче («Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Наталка Ковшик («Калиновий гай» О. Корнійчука), Філумена Мартурано («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо).

Звучали пісні «Доля» та «Finita la tragedia» у виконанні Л. Кобільник на слова Л. Костенко, поезії іі першого чоловіка Михайля Семенка, сина Михася Ужвія, племінника Ростислава Братуня. Присутні могли побачити уриивки документальних фільмів, присвячених долям акторів: Наталії Ужвій, Євгена Пономаренка, режисера Леся Курбаса, художньої стрічки «Ретро». 

Їй судилася нелегка, навіть трагічна доля. Репресії та хвороби знищили усіх дорогих та близьких людей. Не всім вдавалося пройти ту «м’ясорубку» і залишитися людиною. Лише така талановита та могутня жінка могла прожити таке складне творче і людське життя. І, гортаючи сторінки її біографії, переглядаючи кадри фільмів, мимоволі ловиш себе на думці, що чуєш її дивний голос, характерні інтонації і переконуєшся – мистецтво вічне!

 

Додаткова інформація