«Чим більше тортур і знущань, тим більший мій опір системі»

За такою назвою 18 березня у відділі читальних залів книгозбірні відбувся вечір літературного портрета, присвячений памяті Василя Стуса – поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, Героя України. У його проведенні взяли активну участь вихованці Волинського обласного ліцею з підвищеною військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Цього року, йому було б 80. 12 років з 47-ми відведених йому Всевишнім на цій землі, провів у радянських слідчих ізоляторах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжних роботах в шахті.

Його ім’я і твори повернулися до співвітчизників наприкінці 80-х років минулого століття. Навіть у найтяжчі хвилини свого життя поет твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує. У слові до читача Стус висловив таку думку: «Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі.Ще зневажаю політиків. Ще ціную здатність чесно померти...».

Справді, життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок, і нам вдалося доторкнутися серцем до великої людської трагедії й водночас високої вірності вибраному ідеалові.Розповідь про життєвий та творчий шлях поета супроводжувалась уривками з фільму «Феномен доби», віршами у авторському виконанні, піснями на слова Василя Стуса, яскравими слайдами.

Виставка-портрет «Життя, покладене на вівтар України» презентувала для перегляду твори автора, дослідження літературознавців, спогади про нього, цікаві фото та ілюстративні матеріали.

Більше фото на нашому блозі

Додаткова інформація