Помилка
  • JUser::_load: не можу завантажити користувача з ID: 61

Зустріч з віртуозним майстром сучасного роману Андрієм Кокотюхою

Не розпродажами єдиними запам’ятається лучанам чорна п’ятниця 2017-го. Принаймні для читаючої публіки нашого рідного міста цей день приніс неабияку насолоду, бо мали вони реальну можливість зустрітись з віртуозним майстром сучасного гостросюжетного роману – Андрієм Кокотюхою. І, хоча наша бібліотека була того дня не першим місцем зустрічі митця зі своїми шанувальниками, проте, ані втома від уваги журналістської братії, ані яскраві спалахи фотокамер, ані активне спілкування з читачем в інших установах, не завадили пану Андрію виділити крихту свого дорогоцінного часу і нашій книгозбірні. 

Пан Андрій завітав до нас в рамках туру по містах України з метою презентації серії детективних ретророманів, дія котрих відбувається у славному місті Львові. Власне, для поціновувачів творчості письменника новинкою стала лише остання книга з цього циклу – «Офіцер із Стрийського парку». А приємною несподіванкою виявилось, що зовсім скоро ми матимемо нагоду подивитися кіно, відзняте за мотивами поки що першого роману з цієї серії, котра в широкий прокат вийде під назвою «Адвокат з міста Лева» і режисером стрічки є Заза Буадзе, з котрим Кокотюха співпрацював уже при екранізації свого історичного роману «Червоний» і всеукраїнська прем’єра котрого відбулась 24-го серпня цього року. Як пожартував пан Андрій: «Кокотюха цього року зробив День Незалежності для українців», що особливо приємно нам, лучанам, адже стрічка тісно пов’язана з Волинню і саме біля Луцька фільмувались сцени боїв УПА з нацистами та НКВС. 

Основною темою нашої зустрічі, звісно ж, був Львів. Львів у книгах Кокотюхи. Львів у майбутній кінострічці. Таємничий, загадковий, містичний, романтичний Львів… Хоча у Кокотюхи він ще й кримінальний. Та й сам пан Андрій, як виявилось, відноситься до цього міста просто як до декорації вигаданих ним подій – не більше. Його право. Але, випустивши свої романи у світ, автор дає «добро» читачу визначати його цінність та вплив на наші емоції, відчуття та міркування. Наприклад, після зустрічі з Кокотюхою, знову захотілося поїхати до Львова. 

На самій зустрічі хотілося задати так багато запитань, та, на жаль, пан Андрій був обмежений часом і навіть, здається, не жартував, коли кинув фразу: «…сходіть в неділю до церкви та попросіть у бога для мене 36 годин на добу…». Справді, не завадило б і нам такої доби, аби все встигати. Проте, і тієї години, що пан Андрій провів у наших гостинних стінах, нам вистачило для того, аби почути-побачити-відчути «живого Кокотюху», отримавши при цьому і автографа з його рук на його ж свіжих, ще з пахощами поліграфічної фарби книжках, і, звичайно ж, насолоду від спілкування з цією цікавою, розумною, гарною людиноюJ

Додаткова інформація