Кіноклуб липень

Пройшов кінопоказ і обговорення короткометражного документального фільму із проекту «Docuspace» «Хотабич та його команда». Хоттабич в минулому сталевар та фінансовий директор. Після Майдану разом із першим батальйоном Національної гвардії України він поїхав до зони АТО як медик-волонтер. За рік війни Ілля Лисенко на прізвисько Хоттабич зумів створити команду із п’яти екіпажів, які вивозять поранених із найгарячіших точок фронту.

На засідання кіноклубу були запрошені братчики молодіжного братства Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря «Мирт» та боєць 128-ої бригади Павло Ковальський, який після демобілізації допомагає іншим бійцям волонтером у проекті «Меценати для солдата».

Модератор кінопоказу Люба Фрадинська після перегляду запитувала глядачів чи дивляться вони документальні фільми, на що більшість запевняли що так, оскільки у документальних фільмах правдиві сюжети. А от вже уподобання з приводу тематики тут думки розійшлися, хтось про війну, хтось про історію та культуру нашої країни, хтось про життя та людей свого краю, багато хто полюбляє фільми про життя святих. 

На запитання які враження від фільму, наприклад, Тарас казав, що він також є волонтером і тому ця тематика йому особливо близька, він робить все, щоб не було соромно дивитися в очі тим хто повертається із зони АТО, і закликав кожного на своєму місці наближати перемогу.

Юля зауважила: «Що це фільм про волонтерів, які живуть на сході нашої країни, і дивлячись на їхню волонтерську відданість, невтомну працю для збереження життя наших бійців, бачиш, що всюди є справжні патріоти нашої незалежної України».

Дуже гарно сказала Мирослава: «Дивлячись цей фільм розумієш, що ти не маєш права нарікати, на побутові труднощі, на погодні умови, на самопочуття, оскільки наші бійці знаходяться в куди гірших обставинах, але попри те, знаходять сили, мужність захищати нас та забезпечувати нам мирне небо. Мене захоплюють люди, які стають волонтерами, адже вибір є у кожного. А також це приклад подвижницької справи, приклад для наслідування, і напевне, якби не вони - волонтери, війна уже була б тут». 

Хороший хлопець, волонтер, боєць Павло теж висловив своє захоплення самовідданою працею медиків-волонтерів із команди Хотабича, які рятують життя наших бійців під обстрілами. Сам він також пройшов страхіття війни під Дебальцево лучанин Павло Ковальський до війни працював у банку, після мобілізації – потрапив на Донбас, як гранатометник. Павло Ковальський подякував волонтерам проекту «Меценати для солдата» і, власне, благодійникам: «Нам приємно, що ми потрібні не лише тоді, коли воюємо там, на Сході. Тут про нас не забувають. Низький уклін волонтерам, що допомагають. Повірте, ми це цінуємо».

 

Більше фото тут

Додаткова інформація