Грудень 2024
РІЗДВЯНІ ЧИТАННЯ
19 грудня як святковий подарунок для партнерів, читачів, кожного, хто прагне відновитися духовно у тяжкий час виснаження тривогами, втратами, болем, провели «Різдвяні читання біля каміна». Подія стала поєднанням бібліотеки, театру та музики.
Проєкт виник невипадково: ідея створити івент-читання українських та зарубіжних різдвяних творів зародилась ще під впливом тогорічного передсвяткового настрою і була підхоплена друзями і партнерами, серед яких Вадим Хаїнський, очільник Волинського обласного академічного театру ляльок з вихованцями театральної студії «Чудасія», Микола Палій, заслужений артист України, керівник музичної «Арт_майстерні» ТФК ЛНТУ зі студентами, Вікторія Ніколюк, власниця музичної студії «Менестрель» з учнями, дует Катерини Семчук (бандура) та Павла Ольхового (сопілка) дизайнерська підтримка та декор – Оксана Коба та Єва Іванісік. Автор ідеї та сценарію, організатор – Валентина Романишина.
Директорка бібліотеки Алла Єфремова привітала присутніх з різдвяними святами, що наближаються.
Прозвучали відомі різдвяні музичні мотиви та уривки з творів Миколи Гоголя, Олени Пчілки, Михайла Стельмаха, Богдана Ігоря-Антонича, Лесі Українки, Чарльза Діккенза, Джоани Роулінг, а також тексти сучасних авторів – Богдани Матіяш, Ульфа Старка, Саллі Ніколз.
Читання біля каміна подарували відчуття Різдва у часі, вразили чарівною зворушливою атмосферою. Сучасність переплелась із голосом предків як зв’язок поколінь, об’єднаних народженням Божого Сина.
Фотозвіт про подію від Вадима Тєсунова за посиланням: http://surl.li/xwgezy
ВШАНУВАННЯ ЖИТТЯ ТА ПОДВИГУ ЗАХИСНИКА ДМИТРА РЕДЧУКА
18 грудня у бібліотеці відбулася презентація книги про Героя Небесного Легіону воїна Дмитра Редчука. Дружина загиблого військовослужбовця Тетяна підготувала видання в пам’ять про чоловіка, якому 16 грудня виповнилося б 37 років.
Книга вийшла обмеженим накладом – лише 10 примірників, бо дружина друкувала її за власні кошти. Тетяна Редчук мріє знайти спонсорів і видати більшим накладом, а виручені за книги гроші спрямувати 118 механізованій бригаді, де служив її чоловік.
35-річний старший солдат взводу зв’язку механізованого батальйону Дмитро Редчук, позивний «Мітяй», загинув 10 липня 2023 року поблизу села П’ятихатки Запорізької області. Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий мінометний обстріл. Поранення стали смертельними.
Модераторка заходу Люба Фрадинська зауважила, що важливо знати про наших Героїв якомога більше, адже, поки живе пам’ять – живе людина.
Директорка бібліотеки Алла Єфремова подякувала дружині Героя за подаровану книгу, підкреслила: «Особливо важливо, що історія життя воїна уже зафіксована у книзі».
Дмитро Редчук – це не лише воїн. У мирному житті він працював на Укрзалізниці, був коханим чоловіком, люблячим сином, турботливим батьком та братом і великим патріотом своєї батьківщини. «Відвертий, добрий, справедливий, щирий, завжди із посмішкою», – таким пам’ятають Дмитра мама Наталія Миколаївна та сестра Світлана.
Дмитро Редчук загинув, як Герой, який встиг врятувати життя декількох своїх побратимів. Незважаючи на поранення, він встиг викликати по рації допомогу для евакуації. Він назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.Зі сльозами на очах про подвиг та життя свого побратима розповів Іван Маціюк.
«Дмитро був моєю бронею, опорою і коханням життя. Найкращий чоловік і тато, патріот своєї країни. Завжди добрий, щирий і готовий допомогти. Мріяв про світле майбутнє», – зазначила дружина загиблого Тетяна. Вона зізналася, що знаходить у собі сили жити далі заради їхнього єдиного сина Михасика, який дуже схожий на татка.
Про невимовний біль втрати розповідали дизайнерка та видавчиня книги Ольга Васюренко та Тетяна Швейгер, вчителька Дмитра і авторка деяких віршів в книзі. Зі сльозами на очах закликала донатити для наближення Перемоги кума Юлія Москвіч.
Підтримати наш захід прийшли вчителька Луцької музичної школи № 1 імені Фредеріка Шопена Ірина Котлицька-Марчук та Наталія_Коцюрба, у виконанні яких прозвучала «Аве Марія» Джуліо Каччіні. Дуже зворушливо співав про Небесних Янголів Валерій Окис під акомпанемент Марії Литвин.
Дякуємо студентам Волинського коледжу Національного університету харчових технологій за підтримку заходу.
Фотозвіт про презентацію від Анни Романчук за посиланням:
ПРОЄКТ «ГРА ТА ПРАВИЛА АБО ПРАВИЛА ГРИ»
24 листопада у бібліотеці стартував новий проєкт «Гра та Правила, або Правила Гри». В цей день вдалося провести одразу два ігрові сети для постійних читачів нашої книгозбірні.
Попередньо, із 11 по 15 листопада, працівниці бібліотеки у форматі тренінгу в комфортній атмосфері бібліотеки-студії «ДіМ» вивчали методику, яка є унікальним підходом до розуміння та систематизації ігрової діяльності – дізналися про важливість ігор на різних етапах життя людини, їх систематизацію у моделі ESAR (рухові, символічні, складання, правила), завдання аніматора. Зрозуміли – через ігри можна висловлювати емоції, відчувати підтримку та розділяти свій досвід із тими, хто поруч. Завдяки тренінгу впевнилися, що ігри допомагають розвивати впевненість у собі та навчають розуміти наскільки позитивні емоції мають значення для здорового розвитку.
За умовами проєкту ігрові сесій відбуваються в нашій бібліотеці щонеділі. До послуг відвідувачів 61 гра – «Твістер», «Хто я?», «Alians», «Abalone», «Kapla», музичні інструменти, спортивне приладдя, ляльки тощо. Щоразу працівники організовують декілька ігрових зон в залежності від кількості учасників, пропонують різні руханки, командні стрибки на скакалках, ігри з м’ячем, cкладання конструкторів.
27 листопада ігрова сесія відбулася в Луцькому ліцеї №14 імені Василя Сухомлинського. Разом із батьками ліцеїсти занурилися у світ ігор, які не лише допомогли їм зняти емоційну напругу, а й подарували незабутні моменти радості та спілкування.
Учасниками ігрової сесії стали діти, у яких війна забрала татусів та безтурботне дитинство. На гостинах у Святого Миколая у Свято-Миколаївському Жидичинському монастирі кожен вибирав собі гру до вподоби.
Ігротерапія «Гра та Правила» активно використовується під час заходів, проведенних для матерів, дружин і дітей полеглих захисників, які організовує волонтерський рух МдС. Centrum Integracji «Zamlynia» (с. Замлиння), спільнота «Ми Разом» в межах проєкту «Віднова від МдС». Проєкт було засновано для допомоги жінкам в подоланні важкого періоду їх життя. Учасниці під час ігрових сетів можуть виявити свої емоції та страхи, що сприяє їх усвідомленню та зменшенню впливу на психічний стан. Через динамічні та креативні завдання вони розпізнають свої здібності та таланти, що підвищує їхню впевненість у собі. Ігровий формат допомагає розслабитися, перемикатися між різними емоціями, що сприяє гармонізації внутрішнього стану. Участь у командних іграх сприяє відновленню довіри до інших, розвитку взаємодії та підтримці в групі. Завдяки позитивному досвіду ігрової терапії учасники знаходять внутрішню мотивацію для подальших змін та розвитку, випрацьовують нові способи реагування на стресові ситуації та конфлікти. Цей підхід є не лише терапевтичним, а й ресурсним, оскільки гра повертає учасників до стану творчого пошуку рішень та натхнення.
Волинська обласна бібліотека для юнацтва вкотре довела, що вона не лише осередок знань, а й місце, де народжуються незабутні спогади, наповнені дружбою, творчістю та щирими позитивними емоціями.
PS. Проєкт реалізується за підтримки Humacoop - Amel, France Fondation de France, La Guilde, Council of Europe, Ville de Grenoble.
Запрошуємо усіх бажаючих на ігрові сесії щонеділі з 12.00 до 14.00!
Фотозвіти про сесії за посиланнями:
СТАРТУВАВ ПРОЄКТ «ДИВО ВИТИНАНКИ»
6 грудня, у День святого Миколая, стартував проєкт «Диво витинанки» – арттерапії для родин захисників. Разом з майстринею Мариною Місюк діти військовослужбовців створювали свої мистецькі роботи – чудових ангелів.
Техніка витинанки – нематеріальна культурна спадщина України, традиційне декоративне мистецтво з вирізання на папері візерунків, орнаментів, силуетів тощо. Заняття з арттерапії допомагає психологічно розвантажитись, відновити емоційний стан та покращити ментальне здоров’я.
Завдяки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» бібліотека змогла втілити цей творчий проєкт: закупили відновлювані дошки, різаки, металеві лінійки, ножиці, папір.
Цикл заходів «Диво витинанки» і надалі має на меті проведення арттерапії до певного свята: Різдво, Великдень, День Незалежності тощо.
PS. Партнер проєкту – Департамент освіти Луцької міської ради.
ВКЛАД У ПЕРЕМОГУ
5 грудня – Міжнародний день волонтера – особливе свято для всіх, хто наближає Перемогу. Колектив бібліотеки активно долучається до роботи волонтерського руху «Меценати для солдата» (очільник Руслан Теліпський).
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтера) проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної асамблеї ООН 17 грудня 1985 року. Під час повномасштабної війни волонтери, навіть ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним. Нині волонтером став фактично кожен українець.
Директорка бібліотеки Алла Єфремова привітала усіх учасників зустрічі волонтерів «Вклад у Перемогу». Уже 10 років книгозбірня – волонтерський центр, а її очільниця нагороджена медаллю за власний вклад у Перемогу.
Подія була надзвичайно позитивною та душевною, всі обіймалися та дякували один одному. Модераторка зустрічі Люба Фрадинська, яка також є активною волонтеркою, зауважила, що всі присутні щиро раділи можливості побачитися, поспілкуватися та поділилися новинами.
Анна Циплюк передала вітання від Руслана Теліпського та подякувала усім, хто обʼєднався навколо потрібної справи. На екрані у записі звернувся сам Руслан, який сказав, що разом ми зможемо багато, та головне, що кожного дня наближаємо ПЕРЕМОГУ.
Олена Мисковець оголосила подяки від військових та представила відеосюжети про плетіння сіток та кікімор. Вразив невеличкий яскравий фільм про діяльність «Максімори», який змонтував Вадим Губський.
Вікторія Маткова здивувала підрахунками – скільки було зібрано коштів на важливі потреби та сплетено кілометрів сіток.
Оксана Романець розповідала про волонтерів-вчителів та учнів із Жидичина і передала зібрані на ярмарках кошти та сердечка з побажаннями для захисників.
Особливим подарунком був виступ співака Юрія Поліщука, лідера та засновника гурту «Чорні черешні», котрий виконував чудові пісні, яким підспівували усі волонтери.
На завершення зустрічі усі смакували солодощами із чаєм та швидко порозбігалися, адже їх чекало багато замовлень від військових, зволікати було не варто…
ЗУСТРІЧ З ЗАСЛУЖЕНИМ МАЙСТРОМ СПОРТУ УКРАЇНИ З ПАРАКАНОЕ, П’ЯТИРАЗОВОЮ ЧЕМПІОНКОЮ СВІТУ МАРИНОЮ МАЖУЛОЮ
4 грудня у читальній залі бібліотеки в межах проєкту «Паралімпійський Марафон» відбулася зустріч з заслуженим майстром спорту України з параканое, п’ятиразовою чемпіонкою світу Мариною Мажулою.
Марина народилася у Миколаєві. Роди були передчасні – і уже в три місяці дівчинка потребувала складної операції на спині. Оперативне втручання викликало защемлення нерва, а у шість років почалися проблеми з ніжками. У дитинстві Марина майже не виходила з дому. Вона ходила на милицях, а у 20 років здоров’я ще більше погіршилося, їй ампутували ногу. Та все змінилося, коли Марина пересіла на крісло колісне. Як каже сама спортсменка: «Відтоді я почала «літати». Життя засяяло яскравими барвами, з’явилася можливість подорожувати, навчатися, спілкуватися з друзями».
Марину підтримував батько. Працював на заводі фрезерувальником й власноруч змайстрував тренажер, аби дівчинка могла займатися фізичними вправами.Вона випробувала себе в різних видах спорту і лише згодом спробувала вийти на воду у човні.Спочатку це було академічне веслування, згодом Марині запропонували пересісти у параканое.
Першу перемогу на світовій арені Марина здобула у 2018 році на чемпіонаті світу. Згодом представляла Україну на Паралімпіаді в Токіо-2020. Попри труднощі, втрату номера й весла перед стартом, спортсменка виборола срібну медаль. У Парижі на Паралімпіаді-2024 вдруге здобула паралімпійське «срібло», хоча готувалася до цих стартів під час тривог. Неодноразово на тренуваннях над головами спортсменів пролітали ракети. У такі моменти з’їжджалися разом, аби перечекати атаку. Коли небезпека минала, продовжували тренуватися. Далі в планах Марини Мажули боротьба за «золото» тільки уже наступної Паралімпіади.
У її чоловіка Володимира теж непроста історія. У 22 роки через невдалий стрибок у воду пошкодив хребет і залишився на кріслі колісному. Однак це не заважає подружжю жити активно й підтримувати інших.
Щирість, відкритість і чарівна посмішка Марини надихнули юних студентів та кураторів з Фахового коледжу технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки, Академії рекреаційних технологій і права, Волинського фахового коледжу НУХТ.
Зустріч, яку модерувала Анна Романчук, підтримали партнери проєкту:
Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Департамент молоді та спорту Луцької міської ради, Відділення Національного олімпійського комітету України у Волинській області, Центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Волинь.
Фотозвіт про захід Андрія Киричука за посиланням: http://surl.li/gsoxsk
