«Все, все покинуть, до тебе полинуть…»

24 лютого для військових Нацгвардії України у бібліотеці відбулась поетична година лірики Лесі Українки «Все, все покинуть, до тебе полинуть…», присвячена трагічному коханню Лесі до Сергія Мержинського.

Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, вражених важкою хворобою. Він – стриманий, скромний, делікатний молодий чоловік 27 років, синьоокий, красивий, з хворобливою матовою шкірою. Вона – на рік за нього молодша, тендітна, худенька, сором’язлива, схожа на зовсім юну дівчину..

Леся до кінця свого життя зберегла любов до Мержинського. І навіть потім, коли вийшла заміж за іншого, відданого їй чоловіка, вона не переставала згадувати про колишнього коханого, який покинув цей світ раніше за неї. Поетеса втілила в собі силу і мудрість, талант і широку душу, зуміла знайти в собі мужність боротися з хворобою і прожити коротке життя так яскраво і повноцінно.

Чому Леся Українка стала дружиною Климентія Квітки, а за Мержинського, до якого палала найсильнішими почуттями, заміж не вийшла? Леся так і не змогла цього пояснити. «Любов не знає абсолютної справедливості, – стверджувала вона, – але в цьому і є її вища справедливість».

Все, все покинуть, до тебе полинуть,

Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій згублений світе!

Додаткова інформація